Цей знімок, на якому (зліва направо) бійці АТО Валерій Череповський з Дубровиці, Геннадій Кабанов із села Забороль Рівненського району та Юрій Стріла із Степангорода Володимирецького району, зроблено 11 березня перед пленарним засіданням Рівненської обласної ради. Сюди їх разом із керівником центру допомоги учасникам АТО Рівненської ОДА Валентином Пахолюком і членом ради Спілки ветеранів та учасників АТО Рівненської області Віктором Суконніком привели проблеми, з якими, на жаль, часто стикаються всі учасники АТО. Вони це відчули на власному досвіді.

25-річний Геннадій Кабанов має другу групу інвалідності. Воював у 128-й бригаді, під час обстрілу дістав осколкове поранення. Він потребує подальшого лікування. Оскільки немає державної програми підтримки в лікуванні та реабілітації бійців АТО, йому не залишається нічого іншого, як піти з шапкою по людях.
Юрій Стріла воював у 51-й бригаді. До речі, у багатодітній сім’ї, де він зростав, з дев’яти дітей троє брали участь в АТО. 26 липня 2014 року Юрій був тяжко поранений у луганському аеропорту, має третю групу інвалідності. Доки лікувався (є про це відповідні документи), 51-ша бригада оголосила його таким, що самовільно залишив частину. Відкрили кримінальне провадження. Спілка ветеранів та учасників АТО Рівненщини зібрала всі підтверджуючі документи на Юрія Стрілу, і військова прокуратура закрила кримінальне провадження щодо нього. Вісім місяців йому не платили грошового забезпечення, пояснюючи це тим, що він самовільно залишив військову частину. Юрій не може оформити пенсію з інвалідності, бо в нього немає грошового атестата. Тепер Спілка ветеранів та учасників АТО Рівненщини через суд добивається, щоб йому повністю виплатили грошове забезпечення за вісім місяців і видали грошовий атестат. Виграли суди двох інстанцій. Але це потребувало нервів і часу, який боєць міг би використати для реабілітації.
Валерій Череповський отримав множинні поранення в АТО. Його рука «заживає» з допомогою апарата Єлізарова. Через кожні тридцять діб він змушений з’являтись у своїй частині в Запоріжжі. Долати такі відстані пораненому дуже важко. Та й на дорогу витрачає власні кошти, які потрібні йому для лікування та реабілітації. Тож можна було б відмічатись у військкоматі за місцем проживання. Але держава не продумала цього.
— Саме ось такі нюанси, які псують життя пораненим учасникам АТО, і привели нас до сесійної зали Рівненської обласної ради, — розповідає член ради Спілки ветеранів та учасників АТО Рівненської області Віктор Суконнік. — Ми дуже вдячні депутатам Рівненської облради за те, що вони підтримали наше Звернення до Президента, парламенту та уряду щодо удосконалення порядку проходження військової служби та забезпечення надання медичної допомоги військовослужбовцям. На державному рівні потрібно розглянути порушені в ньому проблеми, оскільки це створює соціальне напруження серед військовослужбовців, що у свою чергу впливає на проведення мобілізаційних заходів.
Щодо самого звернення, то у ньому йдеться про те, що потрібно передбачити у законодавстві невідкриття кримінальних проваджень стосовно військовослужбовців, які були відсутні у військових частинах і не могли повідомити про це командування через такі причини: полон; перебування на лікуванні в стаціонарі, амбулаторному лікуванні, проходження психологічної або медичної реабілітації. Тож у зверненні вимагають внести зміни до відповідних законодавчих актів про визнання перерахованих обставин реабілітуючими та належними підставами для закриття кримінальних проваджень на стадії досудового розслідування або винесення судами різних інстанцій виправдальних рішень стосовно військовослужбовців, які були поранені, перебували у полоні, на лікуванні в медичному закладі невійськового підпорядкування.
У зверненні вимагають також врегулювати питання здійснення підтвердження перебування військовослужбовців у відпустці у зв’язку з пораненням або хворобою. Це можна вирішити за місцем перебування військовослужбовця у відпустці у зв’язку з хворобою — шляхом звернення до відповідного військового комісаріату або медзакладу, які в подальшому передаватимуть необхідну інформацію до військової частини. При цьому військовослужбовці просять прийняти відповідні нормативні акти, які б давали змогу в окремих випадках та за потребою лікувати військовослужбовців—учасників АТО в медзакладах невійськового підпорядкування; зобов’язували військові комісаріати здійснювати координацію дій з військовою частиною та регіональним військовим госпіталем щодо лікування військовослужбовців—учасників АТО.
У зверненні громадські організації Рівненщини, які опікуються проблемами учасників АТО, вимагають запровадити державний облік поранених військовослужбовців—учасників АТО, в тому числі звільнених за станом здоров’я, з метою забезпечення їхнього подальшого лікування в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету, які пропонується виділяти цілеспрямовано відповідному медичному закладу для лікування конкретного військовослужбовця (за наявності всіх необхідних документів).

Рівне.

Фото автора.