Наближається 30-та річниця від страшної трагедії на Чорнобильській АЕС. Проте проблеми, які породила ця катастрофа, і досі залишаються не вирішеними, а почасти просто забутими. Аби зрозуміти всю повноту ситуації, варто проаналізувати, що ж було зроблено за рік — з часу останніх парламентських слухань, присвячених цій тематиці. На жаль, нічого не зроблено, зауважила заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд, відкриваючи парламентські слухання «30 років після Чорнобиля: уроки та перспективи».
«Жодний пласт із тих проблем, які є, так і не було зрушено з мертвої точки. Минулого року ми обговорювали багато важливих речей, але пропозицій щодо цих питань немає. Торік ішлося про зберігання і переробку відходів, про зону відчуження, про те, що потрібно змінювати статус, можливо, частини цієї зони, мудро управляти землями відчуження. І знов-таки жодного рішення. І нарешті люди. Все те, що стосувалося людських доль, тих, кого зачепила Чорнобильська трагедія, їхнього статусу, адресності допомоги, забезпечення медичної допомоги... Впевнена, що ці речі звучатимуть і сьогодні», — сказала О. Сироїд. Водночас вона зауважила, що, можливо, варто не лише проговорити проблеми, а й способи та інструменти їх вирішення.
Звертаючись до представників влади, заступник глави парламенту попросила їх прозвітувати, які рішення були або не були, прийняті відповідно до взятих зобов’язань і чому.
За словами заступника міністра охорони здоров’я Віктора Шафранського, від наслідків Чорнобильської катастрофи постраждало майже 3 млн. наших громадян, у т. ч. майже мільйон дітей. Було евакуйовано та відселено понад 150 тис. громадян. Радіоактивно забрудненими виявилися майже п’ять відсотків нашої країни. «Ці цифри свідчать про надзвичайно великі соціальні, економічні та медичні наслідки Чорнобильської катастрофи», — сказав він.
Щоправда, учасники слухань воліли почути не звіт чиновників, не їхні лекції, а конкретні шляхи вирішення наявних проблем. Чи бачать ці шляхи самі урядовці — читайте у наступному числі газети.