Приміське село Магала, що розташоване на пагорбі неподалік Чернівців, де починається яблуневий край, знамените. Тут живуть роботящі, порядні та цікаві люди, справжні ґазди. Гонорові й дуже амбітні. Сусід мусить збудувати хату хоч на кілька сантиметрів вищу, ніж у сусіда, а на його брамі має бути хоч на кілька кованих троянд — трандафір, румунською, але більше. Магала знаменита своїми храмовими святами з чудовими народними музиками, котрі, за словами чернівецьких лабухів, можуть зіграти такі кавалки музики-популяре, що рівних їм не знайдеш і в Румунії. У Магалі чудові кухарі, а вдале поєднання молдовської, румунської та української кухонь привертає численних гостей на ці самі храми. Щоправда, данець — сільська дискотека, на яку приходять гості після застілля, у Магалі майже ніколи не завершувався без того, щоб когось із заїжджих не пописали ножичком, куцітом — румунською. Про це добре знають поліцейські згідно зі статистикою попередніх гулянь, тому відчерговують у Магалі разом з медиками ретельно. А в усьому іншому — тут мир і спокій, принаймні зовнішній. Хоча так вважають не всі. Наприклад, підприємець Валерій Безаров мав необережність свого часу взяти в оренду шматок землі поблизу села, зробив усе, що від нього вимагала голова сільської ради, а нині вважає, що його, обібравши, збираються пошити у дурні. Велику образу підприємець має на Олену Надриш, сільського голову, з якою так добре починали і так погано закінчили клаку, так тут називають толоку, яку тепер він доробляє сам. Із цим і звернувся до корпункту «Голосу України». Бо скільки звертався до пані сільської голови — лише намарно.
А все відбувалося так. Ще у липні 2010 року підприємець став переможцем земельних торгів, які проводила Магалянська сільська рада у Новоселицькому районі Чернівецької області з продажу права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Розташована ділянка площею 2 гектари 699 соток на полі в околицях Магали за адресою с. Остриця, вул. Тваринників, 15. Щоб було зрозуміло — на два села — одна сільська рада. На підставі протоколу № 1 про проведення земельних торгів від 20.07.2010 року, між Безаровим Валерієм Володимировичем та Магалянською сільською радою був укладений договір купівлі-продажу права оренди цієї земельної ділянки під цільове призначення: для розташування складських приміщень комерційного використання, будівництва готелю, офісної споруди тощо. Оперативно, через два дні, були винесені в натуру межі земельної ділянки за згаданою адресою і наведеною площею, про що був складений відповідний акт.
Валерій Безаров виконав усі умови договору купівлі-продажу, в установлений термін сплатив вартість права оренди у сумі 280 тисяч гривень, вартість проведення реалізації земельної ділянки у розмірі 168 тисяч гривень та, згідно з домовленістю, взяв участь у розвитку інфраструктури села, придбавши та доставивши 350 кубометрів керамічного блоку для будівництва дитячого садка. Між Магалянською сільрадою та Безаровим 6 серпня 2010 року був укладений договір оренди землі строком на 10 років. А далі підприємець взявся за роботу. Річ у тому, що надбав він не райську галявину, зарослу квітами, а стихійне сміттєзвалище, куди неґречні селяни вивозили подалі від села усілякий непотріб. На його вивезення та утилізацію пішов місяць. Далі підприємець зайнявся зведенням будівлі та інших споруд, встановленням огорожі, підведенням електропостачання з трансформатором, інших комунікацій та навів лад на прилеглих територіях.
У червні 2011 року рішенням виконавчого комітету Магалянської сільської ради № 98 було офіційно оформлено його право приватної власності на будівлю складу з приміщеннями і трансформатором, про що було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Усе це підтверджено в документах у сільській раді та рішеннях господарського суду Чернівецької області, котрі настали пізніше. У червні вже 2012 року пан Безаров на виконання статті 128 Земельного кодексу України звернувся до Магалянської сільської ради із заявою про продаж цієї земельної ділянки, що було передбачено на торгах. Він стверджує, що до заяви подав усі необхідні додатки і документи. Окрім того, йому була надана згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Але не зрозуміло чому, незважаючи на те, що підприємець виконав усі вимоги Земельного кодексу України щодо порядку отримання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для приватизації ділянки, Магалянська сільська рада Новоселицького району не задовольнила його заяву. Більше того, 12 сесія VІ скликання Магалянської сільради 19 червня 2012 року прийняла рішення про залишення рішення 6 сесії VІ скликання від 07.07.2011 року без змін, хоча пан Безаров не ставив питання щодо внесення змін у рішення тієї сесії. А 8 квітня 2013 року на 18 сесії VІ скликання ця сільська рада взагалі відмовила йому в наданні дозволу на викуп земельної ділянки, що змусило підприємця звернутися до господарського суду Чернівецької області. Господарський суд своїм рішенням від 30 липня 2013 року скасував рішення Магалянської сільської ради 18 сесії VІ скликання від 08.04.2013 року, визнавши його незаконним, і зобов’язав Магалянську сільську раду повторно розглянути заяву Безарова про продаж земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення та проведення експертної грошової оцінки. Суд стягнув на користь Безарова і судовий збір.
У подальшому Магалянська сільська рада ще двічі вперто відмовляла підприємцю у його законних клопотаннях та правах, а суд ще двічі намагався привести її дії до рамок закону. Та намарне. Рада, де переважна більшість — ґаздовиті та порядні люди, — чомусь так і не прийняла цього рішення, проте значно збільшила розмір орендної плати за земельну ділянку. Безаров стоптав не одну пару черевиків до сільської ради і суду, але це нічого не дало. Його бізнес ставав нерентабельним, а отримати кошти чи залучити інвестиції без права власності на земельну ділянку він не міг. Хоча вкладені Безаровим кошти у колишнє сільське сміттєзвалище становлять понад мільйон гривень.
Щоби не вилетіти у трубу через такі дії очільників села, у кінці 2014 року Валерій Безаров створює разом із ТОВ «Мона Рода» з Чехії спільне ТОВ «Буковина Геліос» і починає займатися упровадженням сучасних технологій, розробляючи проект спорудження на згаданій ділянці сонячних батарей. Належне йому майно він передає як внесок у статутний капітал ТОВ «Буковина Геліос», яке отримує 28 лютого 2015 року свідоцтво на право власності на це майно, видане Державною реєстраційною службою Новоселицького районного управління юстиції. Що підтверджує абсолютну законність угоди ще й у рамках статті 120 Земельного кодексу України, яка передбачає у разі набуття права на нерухомість передачу права власності на земельну ділянку або її частину. ТОВ «Буковина Геліос» заявило про намір здійснювати свою комерційну діяльність, спорудивши на цій земельній ділянці сонячну електростанцію на фотовольтаїчних модулях. Про що, з метою оформлення права власності на земельну ділянку, вже воно звернулося до Магалянської сільської ради, оскільки пан Безаров припинив свою діяльність як приватний підприємець. Були подані усі передбачені законом документи і цього разу. Але 11 вересня 2015 року рішенням уже 39 сесії VІ скликання Магалянська сільська рада утрималася від надання дозволу, заявивши, що ТОВ «Буковина Геліос» використовує земельну ділянку без правовстановчих документів. Фактично цим відмовивши підприємцям у праві власності на земельну ділянку під їхнім майном. Тим більше, що види використання земельної ділянки у межах певної категорії земель (окрім земель сільськогосподарського призначення та земель оборонного призначення) визначаються її власником або користувачем самостійно. У межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, саме Магалянська сільська рада має повноваження щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на підставі проектів землеустрою, а вона, здається, робить усе, щоби позбавити підприємців їх прав на землю і провадження бізнесової діяльності.
Підприємець Безаров переконаний, що «дії Магалянської сільської ради свідчать про упередженість у розгляді земельного питання. Такі дії завдають матеріальних та моральних збитків нам та іміджу держави, оскільки мова йде про іноземного інвестора у галузі «зеленої енергетики», що є цінним започаткуванням на рівні України. Двічі умисно не виконується рішення суду. А за належної організації роботи понад 50 жителів села мали б можливість отримати добру роботу, а скарбниця — податки від сонячної електростанції».
Наразі у слідчого Новоселицького райвідділу поліції у Чернівецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42015261150000004 за фактом вчинення посадовими особами Магалянської сільської ради кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 364 ККУ, згідно з яким останні, всупереч вимогам Земельного кодексу України, відмовляли ТОВ «Буковина Геліос» в передачі багатостраждальної земельної ділянки у власність.
Але це не обов’язково означає, що Магалянська сільська рада пом’якне, а депутати підуть назустріч інвесторам, котрі вигребли сміттєзвалище і збираються виробляти екологічно чисту електроенергію. Новоселицький район та й уся буковинська Бесарабія — території, де на хрестини кличуть по двадцять кумів, тому сміливо можна казати, що вся буковинська земля населена кумами й родичами кумів. А велике село з потужним румуномовним електоральним потенціалом провокує загравання з його очільниками не тільки обласне керівництво, а й правоохоронців, котрі живуть межи людьми. Тому подібні процеси тут дуже повільні й болісні.
Проте потерпілий сподівається на слідчих. Бо, схоже, магалянська влада любить чужаків лише у періоди, коли ті щедро несуть дари, а, отримавши їх, гостей намагаються позбутися, хоча ті прагнуть бути корисними і державі, і селу, і собі. Свого часу в Магалі натерпівся і французький інвестор, котрий виготовляє меблі. Кажуть, через те, що депутатів обурила часта наявність у сміттєвому бакові біля цеху пляшок від дорогих французьких коньяків.
Не один підприємець, який має такі історії по селах і містечках України, з великою тривогою очікує наслідків тотальної децентралізації, яка в рази збільшить повноваження і фінансову волю сільських голів та депутатських корпусів. Ініціативні люди на всіх українських теренах бояться не так свавілля, як самодурства напоєних владою. А ще фудулії — так молдовани й румуни влучно називають демонстративний надмірний гонор чиновників, котрі перестають відчувати землю під ногами. І жодна електростанція на сонячних батареях не здатна затьмарити фудулії сільського чиновника.
Краєвид села Магала.
Фото Андрія РОМАНЦОВА.
