Питання, встановлювати лічильник чи ні, досі лишається риторичним. З одного боку, начебто, за його наявності розумієш, за що платиш, а з другого, за деякими підрахунками тим, хто не встановлює його, а платить за передбаченими законодавством нормами, виходило дешевше. Однак у березні місяці при отриманні платіжок їх чекав неприємний сюрприз. Адже суми в них виявилися більші, ніж були до цього. Як з’ясувалося, це результат рішення суду, яким було визнано незаконною постанову Кабміну про зменшення вдвічі нормативів використання газу при відсутності лічильника. Отже, постанову визнали незаконною, у підсумку збільшилися норми і суми в платіжках. Тож з 29.01.2016 р. норми споживання природного газу у разі відсутності лічильника становлять:
за наявності плити газової та централізованого гарячого водопостачання — 6 куб. м на місяць на одну особу;
за наявності плити газової у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання — 9 куб. м на місяць на одну особу;
за наявності плити газової та газового водонагрівача — 18 куб. м на місяць на одну особу.
Водночас наприкінці лютого уряд на своєму засіданні анонсував нову постанову. Згідно з проектом якої пропонується встановити норму 4,4 куб. метра на 1 особу за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання, відповідно 7,1 куб. метра для споживачів у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача та 14 куб. метрів для тих, хто має плиту газову та водонагрівач.
1 квітня — не до сміху
З цієї дати ціна на газ становитиме 7,18 грн. за кубічний метр. Адже 31 березня закінчується можливість оплати газу по 3,6 грн. у межах встановленого ліміту 1200 кубів на період з 1 жовтня 2015-го по 31 березня 2016 року.
Якою ціна буде надалі, досить важко сказати. Нагадаємо, що граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів у період з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017-го (включно) встановлюються окремим рішенням Кабінету Міністрів України. Загалом анонсувалося підвищення «соціального» тарифу на 53%, тобто з 3,6 до 5,5, але водночас також прогнозувалося зменшення на 10% верхньої планки вартості 7,18. Якими будуть реальні цифри, побачимо незабаром.
Декілька слів про якість
Максим Несміянов, виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України»:
— Кожен з нас хоч раз зауважував (особливо взимку), наскільки слабко горить газ на плиті або, наприклад, що їжа готується довше, ніж зазвичай. Або чомусь котел почав споживати газу набагато більше (виходячи з показання лічильника). Причина, як ви розумієте, одна — неякісний газ.
Отже, до суті проблеми. Якість побутового газу регулює ГОСТ 5542-87 «Гази горючі природні для промислового й комунально-побутового призначення. Технічні умови». Як ви зрозуміли, ГОСТ — 87 року (на хвилинку, за вікном 2016-й!). Мінімальний рівень тепловіддачі — 7600 ккал/м3.
Для довідки, середній рівень тепловіддачі побутового газу в Європі — приблизно 9000 ккал. Усе, що нижче 8000, вважається брудним газом. Заради справедливості варто зазначити, що газ, який поставляється для населення, за офіційною інформацією, у середньому по країні вище 8000 ккал. Однак є одне «але». Якість газу контролює не держава, не муніципальні органи й тим більше не громадські організації й кінцеві споживачі.
Контроль якості здійснюють ті, хто нам його поставляє, — облгази.
Говорити про те, що, на думку фахівців, це, м’яко кажучи, неправильно, сенсу немає.
За законом ви можете вимагати перевірити якість газу, але перевірку здійснять не у вашій квартирі, а на газорозподільчій станції, і перевірять його в лабораторії, яку виберуть представники облгазу. І якщо виявиться (а інакше й бути не може), що газ у нормі, вам доведеться оплатити витрати. Але як варіант, якщо ви доведете, що газ не відповідає ГОСТу, платити за нього не доведеться.
На думку експертів і закритих джерел інформації, які доступні нашій організації, реальна тепловіддача побутового газу коливається залежно від регіону від 5000 до 7000 ккал, що не вписується в ГОСТ, а тим більше дані облгазів (як ми пам’ятаємо, більшість їх приватизована).
Як це все прив’язане до ціни на газ?
Простий приклад. Купуючи бензин для машини, споживач одержує право вибору (у вигляді ціни й октанового числа на 1 л). Він розуміє, що 95-й не може коштувати, як 92-й, а тим більше продаватися за ціною екологічного бензину. Тож чому газ, який має різну тепловіддачу, коштує однаково?
Із цієї причини в Європі, на яку ми рівняємося, газ у м3 ніхто не міряє. Ціна формується за отримані ккал.
В Україні явно настав час поміняти підходи до контролю якості газу, а виходячи із цього, можна говорити про ціну.
