Політ на вертольоті, будівельний вагончик на острові в Керченській протоці, обіцянки «прискорити», «поліпшити» і так далі. Усе це про поїздку Володимира Путіна, який на Кримському півострові минулої п’ятниці так і не побував.

18 березня в Криму святкували так званий день возз’єднання з Росією, який ніде у світі не визнають. Два роки тому в Кремлі було підписано договір, що поклав початок офіційній анексії півострова.
Путіна чекали в Сімферополі, Севастополі й у Керчі. Планувалося, що він виступить на мітингах, які проходили в цих містах, а в Керчі передбачалося, що він проведе нараду з будівництва Керченського мосту, який має з’єднати Краснодарський край і півострів. Але російський президент перехитрив усіх і в Крим вирішив не приїжджати, зробивши зупинку на острові Тузла в Керченській протоці.
Це саме той острів, довкола якого в прямому й переносному значенні було зламано чимало списів.
У 2003 році острів Тузла став справжнім яблуком розбрату у відносинах між Україною й Росією. Росіяни з боку Краснодарського краю почали посилено відсипати дамбу в напрямку українського острова. Не було відповідей ні на один із запитів до російської сторони. Мовчав офіційний Кремль, мовчала влада Краснодарського краю.
Інтенсивні роботи завершилися за 102 метри від острова. Росіяни потім мотивували необхідність зведення дамби тим, що, мовляв, розмивається берегова лінія Таманського півострова. А українській стороні про будівництво повідомити «забули».
Але суть ситуації — у претензіях на свою частку відрахувань за проходження Керченської протоки, у перевірці готовності українських політиків і армійських. Благо все закінчилося мирно, і гостру ситуацію вдалося розв’язати політичними заходами.
Зараз же відсипають не дамбу, а будують повноцінний комбінований міст для автомобільного й залізничного сполучення. Міст завдовжки трохи більш як 19 кілометрів планують здати в експлуатацію наприкінці 2018 року. Але фахівці кажуть, що споруда може не витримати й завалитися. Річ у тім, що спроби побудувати міст через Бичачий брід, або Боспор, а так раніше звалася Керченська протока, робили досить регулярно. І за збігом обставин усі вони припадали на двадцяте століття. На самому його початку були спроби за вказівкою Миколи ІІ, а в роки Другої світової війни зі змінним успіхом наводили мости німецькі й радянські війська. Але всі вони були зметені водою й кригою. Річ у тім, що взимку й рано навесні Керченська протока замерзає, а шлях кораблям пробивають за допомогою криголамів. Коли сходить лід, потужна течія зносить усе на своєму шляху. Будь-які перешкоди, у тому числі й мости.
На думку кримського експерта кандидата економічних наук Олександра Кахилюка (ім’я й прізвище зі зрозумілих причинах змінені), «путінський» міст може бути також знесений кригою й течією, незважаючи на те, що палі забиваються на двадцятиметрову глибину.
«Структура дна Керченської протоки являє собою суцільний пливун, і на яку б глибину палі не забивалися, міст попливе, якщо не одразу, то через пару років, коли дасть осадку», — вважає експерт.
Крім того, він висловив упевненість, що пасажиропотік з материкової частини Росії буде не настільки великий.
Путін на острові Тузла провів кілька годин, поспілкувався й сфотографувався з робітниками, порадився з членами уряду й полетів.
Заяву з приводу візиту Путіна зробило українське МЗС, у якому цю поїздку в окупований Крим засудили.
Але політики й політологи, котрі коментували путінський вояж, не звернули уваги на маленький нюанс. Путін кордон Криму не перетинав, обравши лише дуже самотній острів Тузла в протоці, і одразу ж цей острів залишив. Не дочекалися його ні в Сімферополі, ні в Севастополі, ні в Керчі, де 18 березня були влаштовані показушні мітинги й концерти з феєрверками. А острів Тузла, між іншим, продовжує розмиватися. Його сухопутна частина різко скорочується під натиском моря, а це також свідчить про те, що міст може поплисти вниз за течією.

Крим.