Чому на Херсонщині гине унікальна порода тонкорунних овець.

 

На межі загибелі опинилася виведена в Україні унікальна порода овець-мериносів – асканійська тонкорунна. Сільськогосподарське підприємство «Червоний Чабан», створене на базі реформованого племзаводу у Каланчацькому районі Херсонщини, виставило на продаж залишки маточного поголів’я виду – всі сімсот голів, які ще збереглися. У часи Союзу тут вирощували до тридцяти тисяч асканійських мериносів. Але держава з року в рік скорочувала бюджетне фінансування племінної роботи. Аж доки зовсім не припинила підтримку «Червоного чабана». Падав і попит на таврійську вовну, яка за своїми якостями не гірша від знаменитої австралійської чи новозеландської. Але остаточно «добили» господарство події останніх місяців.

 

– Після анексії Криму Росією на адміністративному кордоні з окупованим півостровом стали споруджувати оборонні укріплення. Тож мінні поля й загородження із колючим дротом пройшли якраз через овечі пасовища. Кошари частково розтягли, частково використали для потреб військових частин ЗСУ. Овець немає де утримувати та стригти, ніде відгодовувати, – каже багаторічний беззмінний керівник «Червоного чабана» Віктор Дзяткевич. – Про сумну долю асканійської тонкорунної породи ми поінформували МінАПК України. Та жодних конкретних пропозицій стосовно її збереження не отримали. Чиновники недвозначно дали нам знати: вівці ваші, то й клопіт ваш.

 

Факт. Поголів’я овець разом із козами на Херсонщині цьогоріч скоротилося трохи більше, ніж до п’ятдесяти тисяч особин. Це в двадцять разів менше, ніж було за часів Союзу.

 

За часів другої світової війни асканійських мериносів титанічними зусиллями місцевих атагасів зуміли зберегти, евакуювавши в глиб СРСР, аби породу не винищили окупанти. Потім дорогоцінну отару із втратами, але все ж повернули до таврійських степів. Тепер же племзавод із 85-річною історією тихо згасає, перетворюючись на звичайне господарство з вирощування зернових, що сяк-так виживає. А залишки маточного поголів’я після його купівлі нові власники можуть просто пустити на м'ясо, перетворивши безцінний генофонд породи на звичайнісінький шашлик. І нікому, окрім простих чабанів, котрі ризикують залишитися без справи всього свого життя, до цього немає діла.

 

Сергій ЯНОВСЬКИЙ.

 

Херсонська область.

 

Голос України