Як вилізти з багнюки?
Не можна сказати, що Георгій Тука розгубився перед незламністю корупції, але цілком очевидно, що певним чином не розрахував свої сили. Власне, керівник Луганщини і сам вимушений визнати, що не очікував масштабів «цієї зарази», того, настільки глибоко вона укорінилася в суспільстві. Коли він призначався на посаду голови ОВЦА, був налаштований вельми оптимістично і вважав, що достатньо лише однієї його волі, щоб побороти це явище. Але вже в перші дні свого керівництва зрозумів, що у боротьбі з корупцією, по суті, немає на кого спиратися. Ті органи державної влади, яким відводиться чи не головна роль у викритті злочинних схем, — прокуратура, СБУ, поліція, податкова служба — й самі погрузли у корупції і ніяк не можуть вилізти з цієї багнюки, незважаючи на цілком реальне бажання покінчити з такою ганебною практикою.
А тим часом масштаби розкрадання державного майна продовжують вражати. Зокрема, під шумок війни на Донбасі на великих площах вирізається кремінський ліс. Кількість відсортованого за діаметром та довжиною кругляка — величезна, для його вивезення потрібно не один десяток машин. За оцінкою активістів «Зеленого світу», на одній з ділянок площею у три гектари вирізаний не «горільник», а здорові насадження. На місці лісу виникли великі лисини, і їх добре видно на фото супутників на гугл-картах. Однак цим ніхто з чиновників не переймається.
На Луганщині загрузла у корупції й медицина
Скажімо, щоб зробити лапароскопію у Сєверодонецьку, треба заплатити 14 тис. грн., в той час, як у сусідній Харківщині у військовому госпіталі вона обійдеться вдвічі дешевше. Але більше вражає інший факт. Відомі випадки, коли вагітні жінки підконтрольної Україні території виїздять на пологи до... «ЛНР» чи «ДНР». Як з’ясовується, там вони обійдуться значно дешевше. «Ми вже дійшли до абсурду! — не приховує свого обурення керівник обласної військово-цивільної адміністрації. — Статистика таких випадків поки що мені невідома, але цю інформацію вже підтвердили і Головне управління зовнішньої розвідки, і департамент охорони здоров’я, і користувачі Фейсбуку».
У протиборстві з «цією заразою суспільства» очільник області вирішив використати ще один прийом — широку участь громадськості і висвітлення фактів корупції на широкий загал за допомогою ЗМІ. Логіка такого прийому проста: тінь не любить світла, і як тільки потрапляє під промені сонця, — зникає. Власне, нічого нового Тука не придумав, але йдеться не про форму, а зміст. Григорій Борисович вже не раз говорив, що його дратують різні діячі та громадські організації, які звертаються до нього не з пропозиціями, а вимогами. «Я завжди кажу їм: приходьте і працюйте. На жаль, коли з’являлася можливість долучитися до реальної справи, всі ці активісти зникали», — розповів він. І ось нарешті знайшлися люди, які так само, як і керівник області, готові ризикувати своїм життям та здоров’ям, аби зламати хребет корупції.
Це буде невидимий фронт
Сьогодні в області створена громадська організація «Східний центр протидії корупції», на яку голова ОВЦА покладає великі надії. Можливо, хтось скаже, що це черговий проект мильної бульбашки, автори якої мають за мету добре пропіаритись. Але, схоже, що це не так. Якщо коротко окреслити ті завдання, які ставить перед собою ця організація, то вони такі: збирати потрібну інформацію про корупційні діяння і передавати її певним органам. Усі члени організації не публічні, крім двох-трьох людей, які матимуть зв’язки зі ЗМІ. Отже, це невидимий фронт.
Організація — не новачок у справі боротьби з корупцією. На її рахунку вже низка досліджень, зокрема, по мафії у вугільній промисловості, по ряду підприємств. Незабаром за матеріалами організації будуть проведені кадрові висновки по одному з них, і корупційне керівництво буде змінено. За словами організатора центру Павла Лисянського, він і його однодумці постійно шукали надійного партнера і союзника, який так само прагне покінчити зі свавіллям. І ось знайшли його в особі Георгія Туки. За його підтримки працювати легше. Всі випадки корупції документуватимуться і передаватимуться очільнику ВЦА, а далі — вищому керівництву країни. «Звичайно ж, працюватимемо спільно з правоохоронними органами, — уточнює Павло, — десь вони нам допоможуть, десь — ми їм». І в той же час він не виключає, що після звернень у ці інстанції матеріали можуть там і залишитись, їм не дадуть дії. «Тому головна наша зброя у боротьбі з корупцією — публічне розголошення того чи іншого випадку», — пояснює Павло.
Перш за все він розраховує на реакцію та допомогу населення. Та тут, певно, можуть виникнути великі труднощі. Не можна не враховувати ментальність наших людей. У себе на кухні вони всі істинні борці з корупцією, знають, як з нею боротись, із ким конкретно і як можна зламати систему. Але коли доходить до справи — пасують, бояться, а пропозиції стосовно повідомлення про різні факти зловживання сприймають як стукацтво.
Павло Лисянський не розголошує кількість людей в організації, лише запевняє, що їх достатньо, щоб охопити своєю роботою Луганську, Донецьку області та частину Харківської. Організація розділена на дві структури — одна збирає потрібну інформацію, інша веде розслідування: є факт порушень та зловживань чи немає. Центр займається так званою низовою корупцією, тобто тією, що виникає в регіоні. На місці з нею ще можна справитись. А от коли вона тягнеться до самого Києва, то тут, певно, повноважень і сил громадських діячів не вистачить. То вже інша історія.
На знімку: Георгій Тука.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
