Флешмобами під посольствами Російської Федерації в підтримку України та політичних в’язнів охоплений увесь світ. Генацвалє картвели виконали в Тбілісі бойовий танок, ізраїльтяни порадували українськими піснями, японці одягли вишиванки, арабські жінки — макові вінки.... А литовці покинули концерт зозулі Земфіри, яка, не соромлячись у висловлюваннях, зажадала від фанатів прибрати прапор України. Безумовно, духовні скріпки тиснуть на комфорт і шлунок. Але важливо не перейти ту межу, якою кремль намагається розділити світ на неросіян та завойовників-надлюдей, що вбивають пропагандою. Важливо не підмінювати життєві істини духовними інструкціями «всея гундяєвих» про «глобальні єресі людинопоклонства». Нам усім важливо не тільки перемагати ворога з «братнім» оскалом, а й співчувати чужому лиху без путінської зловтіхи «так заслужили ж». А щиро. Як уміють Люди під час випробувань. І жити з гідністю й любов’ю до Батьківщини! Як наші Герої. Надіє, тільки живи!
Серж КОНСТАНТИНОВ (Москва, активіст Лібертарианської партії Росії):
— Хочу побажати українцям мудрості й витримки. Ви показали всьому світу, що є єдиною європейською нацією й путінському режиму силою вас не зламати. Він діятиме методом брудних політичних технологій, намагаючись внести розкол в українське суспільство. Тому кожному українцеві варто відкинути емоції і приймати рішення, пов’язані з політикою, керуючись винятково розумом. І ще одне побажання — успішно довести до кінця люстрацію. І авжеж: Крим — Україна!
Вікторія ВІНТЕР (Москва, кінознавець):
— Серцем і душею я завжди з Україною. А за Росію мені соромно — вона сьогодні знову імперія зла. Ніколи не пробачу анексію Криму. Крим — це Україна! Для мене це так і ніяк інакше! Мій батько був українець і пишався цим усе життя. І я вихована в любові до України й ніколи її не зраджу! В Україні все буде добре! Не одразу, але буде обов’язково! Уся справа в людях. Прекрасний, волелюбний, чудовий народ — українці! І я вірю в цей народ! Незважаючи на жодні зовнішні та внутрішні обставини, ви повинні вистояти, витримати всі труднощі і знайти сили йти далі! У вас усе вийде! Україна переможе!!!
Андрій ДЕСНИЦЬКИЙ (Москва, філолог, письменник, публіцист):
— Як реагувала б Росія, якби збитого над Сирією льотчика взяли в полон, вивезли до Туреччини й там судили за турецькими законами за те, що він воював у Сирії проти повстанців-туркоманів? Ось так само і з Надією Савченко. З однією лише відмінністю: вона воювала на території своєї країни, якій давала присягу. На території, яку навіть Росія визнає українською. Надію Савченко судять іменем Російської Федерації — іменем кожного з її громадян. І розплачуватися за це судилище теж потрібно буде всім її громадянам, розплачуватися довго й важко. Навіть тим, хто поки що нічого не зрозумів, і тим, хто не хоче розуміти цього в принципі. Чи можна собі уявити американського громадського діяча, який скаже привселюдно: «Ось росіяни Савченко у в’язницю посадили й судять, що ж нам наших ворогів так не можна? Чим ми гірші? Ось росіяни Чечню бомбили й Сирію бомблять, що ж нам теж не можна кого-небудь побомбити? Ось росіяни в Афганістан увійшли... Ось у росіян Сталін був і ГУЛАГ... Чим ми гірші?». І водночас важко уявити собі російського публічного «патріота», який НЕ казав би такого про Америку. «А чим ми гірші?» Ось рівно цим вони й гірші. Більш закомплексовані й залежніші.
Рінат АЛІЄВ (Стерлітамак, лікар):
— Підтримую Україну в її боротьбі за нормальне життя, за світле майбутнє. Гадаю, нам далеко до українців. Довго ми так і житимемо...
Сергій ДАВІДІС (Москва, юрист, правозахисник, один із керівників Партії 5 грудня, член Ради ПЦ «Меморіал»):
— Для мене Україна — це щось дуже особисте. У мене немає українського коріння, але симпатія, що виникла після першого Майдану в 2004 році, перетворилася на любов із початком Революції Гідності в 2013-му. Як і багато хто, я стежив за подіями на київському Майдані взимку 2013—2014 років, усією душею співпереживаючи його учасникам. Боротьба за свободу завжди імпонує, а тим паче якщо це боротьба близьких і зрозумілих людей проти такого ж (а іноді й того самого) ворога. За цей час я навіть став розуміти українську мову й полюбив українську музику. Після початку путінської агресії проти України я був організатором маршів миру в Москві, протестував проти окупації та анексії Криму, втручання російської влади на Донбасі. Жахливо, що замість того, щоб будувати нову вільну європейську Україну, український народ після Майдану змушений мобілізовувати сили для захисту від агресії, вчитися воювати. Жахливо, що кремлівська пропаганда й агресія розділили наші народи. Для нас у Росії перемога України важлива ще й як доказ і приклад того, що по-іншому можна, що навіть після 70 років радянської диктатури божевілля особливого шляху побудови злодійського імперського ідолища замість нормальної європейської держави не є неминучим. Сьогодні я бажаю українському народу перемоги в боротьбі й проти зовнішньої агресії, і за побудову нової європейської держави. Упевнений у перемозі і в тому, і в іншому!
Лариса ДОРОГОВА (Нальчик, Кабардино-Балкарія, пенсіонерка):
— Кожен народ має право на свободу. Україна повинна бути незалежною і процвітаючою країною. Я цього їй бажаю. Україно, будь щаслива!
Вадим ЛАПІНЬШ (Єкатеринбург):
— На наших очах народжується людина-легенда — українська Жанна д’Арк. Тільки, думаю, що духом і волею міцніша, тому що інквізиція пукінська страшніша буде,.. брехливіша і підліша середньовічної... І от від цього самого боягузтва здатна на більше — на більшу підлість, на кров із-за рогу... А Надя знає й не боїться, і тим стає тільки міцніша волею й духом, і не зломити її путінським виродкам... Зганьбляться на весь Світ... Великій Жінці й безстрашній войовниці не бажаю стійкості — в неї її стільки, що нам усією Росією з поклоном займати можна, а побажаю Волі, Життя і Щастя... Упевнений і те, й інше буде в неї довго й у надлишку. А упирям ганьби й загибелі до сьомого коліна — усього того, на що сволота й заслуговує.
СВОБОДУ НАДІЇ!!! Про неї пісні складати будуть. Обіцяю: мої внуки їх знатимуть і слухатимуть. Обов’язково!
Єгор САВІН (Новосибірськ, керівник регіонального об’єднання партії ПАРНАС):
— Я хочу висловити цілковиту підтримку народу незалежної України в її боротьбі за право називатися вільною європейською державою. Україна — частина Європи, як географічно, так і історично. Країна, яка розділяє цінності Європейського Союзу, але водночас зберігає свої самобутність, традиції, культурні й духовні цінності. Величезне бажання народу України впровадити в себе європейські стандарти й готовність провести демократичні реформи заслуговує найглибшої поваги. Але багато проблем вам треба буде розв’язувати самостійно. Це ви — український народ — повинні наводити порядок у своїй державі. Ніхто за вас цього не зробить. Верховенство закону, боротьба з корупцією та економічна модернізація — ось ключі до того, щоб вийти на європейський рівень. Упевнений, що вже скоро складний період закінчиться й демократичні реформи у вашій країні завершаться вдало. А Україна стане справжньою європейською державою з вільними ЗМІ, з вільною економікою, з вільним суспільством. Не здавайтеся й у вас усе вийде!!!
Алім КУРГАЛІЄВ (Копейськ, Урал, ювелір):
— У мене імунітет проти рашистської пропаганди — не довіряю російським ЗМІ. Я втратив багато друзів за два роки, залишилися тільки два товариші, які розділяють мої погляди. Але в мене з’явилися друзі в Україні — у Дніпропетровську, Києві... Вони мене запрошують до України. Я проти окупації Криму, проти того, що російські війська зайняли частину Донбасу і продовжують вести воєнні дії на території чужої держави. Але поки путін у владі, війна не закінчиться. Та навіть невідомо, хто може замінити ВВП, може, ще гірше буде. Менталітет у росіян і українців — різний. Ось остання подія: у Вінниці народ піднявся проти нового начальника обласної поліції Шевцова, відвертого сепаратиста. У нас би в житті такого не сталося. Тому що росіяни — покірні раби. Афера XXІ століття — податок на капітальний ремонт: народ мовчить і платить. Це населення ніяк не розворушити. Україні потрібно відгороджуватися від Росії, як Ізраїлю, — колючим дротом, глибокими ямами, величезною стіною. Росію немає за що любити. І нормальні росіяни їдуть зі своєї країни, навіть не країни — території...
Україно, бажаю якнайшвидшої перемоги над фашистською рашиєю і повернення Криму. Бажаю вам щастя, добра і здоров’я!!! А Надії Савченко — звільнення!
Підготувала Наталя ЯРЕМЕНКО.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
