Сьогодні відбудуться парламентські слухання на тему «Шляхи розвитку фізичної культури і спорту в Україні в умовах децентралізації влади».

Із запровадженням децентралізації держава фактично самоусунулась від підтримки масового спорту. Зокрема, виникають серйозні проблеми з фінансуванням дитячо-юнацьких спортивних шкіл. За відсутності відповідної субвенції з Державного бюджету на місцях існує реальна загроза суттєвого скорочення кількості ДЮСШ, тренерсько-викладацького складу та чисельності учнів. А передача надання пільг із плати за землю та оподаткування нерухомості на розсуд органам місцевого самоврядування може призвести до зупинення функціонування спортивних об’єктів, їх перепрофілювання та ліквідації. Руйнування соціальної функції ДЮСШ може збільшити дитячу та підліткову злочинність, значно погіршить здоров’я неповнолітніх та послабить потенціал спорту вищих досягнень. Ще одним викликом сталого розвитку сфери фізичної культури і спорту є намагання Міністерства освіти і науки зробити заняття фізкультурою факультативами.

«90 відсотків наших школярів мають незадовільний стан здоров’я. Приміром, біологічний вік сімнадцятирічних дівчат і юнаків — відповідно 40 і 55 років. Незважаючи на ці цифри, уряд припиняє фінансування оздоровлення дітей та ДЮСШ. Спортсмени сьогодні самі фінансують збори, змагання. Держава не піклується про них, не може створити їм елементарні умови», — зазначив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Денис Силантьєв.

Заступник голови парламентського Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко теж зауважила: стан здоров’я наших громадян щороку погіршується. «Ми зовсім не займаємося дітьми, створенням здорової нації. Розуміємо, що сьогодні в форматі децентралізації дуже важливі кошти, які виділяються на використання конкретних програм з профілактики різних видів захворювань, створення належних умов для спорту та здорового способу життя, насамперед для дітей. Але, вважаю, ці питання мають вирішувати на рівні держави», — підкреслила вона.

Окрім того, що кожен рік під час формування держбюджету думаємо, як закласти якомога більше коштів у програми Міністерства охорони здоров’я на лікування багатьох захворювань, так само, зазначила народний депутат, маємо боротися за гроші, необхідні для фінансування програми з профілактики. «Сподіваюся, що після слухань будуть побудовані ефективні державні механізми», — сказала Ірина Сисоєнко.

Парламентські слухання мають максимально привернути увагу до цієї теми, адже успішною може бути тільки освічена та здорова нація. Тому популяризація фізкультури і спорту, здорового способу життя має бути зарахована до першочергових реформ у Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», яку затвердив Президент.

Цифра

В Україні спортом займається мільйон осіб, з них олімпійськими видами — майже 750 тисяч, неолімпійськими — 253 тисячі громадян. Ще спортом займаються 14,3 тисячі інвалідів. Загалом працює понад 33 тисячі тренерів.