Скалічений під Мар’їнкою (Донецька область) боєць 14-ї механізованої бригади вінничанин Андрій Сальник, аби не сидіти в батьківській хаті без діла, разом з мамою і сусідами готує для своїх бойових друзів вареники. Вже тричі передавав їх через волонтерів у зону АТО. Йому б ще допомогти отримати посвідчення учасника бойових дій...
Андрія мобілізували у січні 2015-го. Служив у розвідці. 6 листопада 2015-го підірвався на міні. Дивом залишився живий, але дуже скалічений. 28-річному хлопцеві ампутували ногу, він втратив око, осколками пошкоджена друга нога і внутрішні органи. Після лікування у Дніпропетровську, куди його доставили одразу після трагедії, був Одеський госпіталь. Звідти хлопця відпустили на деякий час додому. Майже місяць провів у батьківській хаті у рідному селі Гриненки Немирівського району на Вінниччині. Прикутий до ліжка не впав у розпач.

На знак подяки зняли відеоролик

— Знаю, що в бригаді є хлопці, яким смакують вареники, — розповідає Андрій. — Попросив маму, щоб допомогла мені наліпити. Раніше я цього не робив, хоча їсти готувати вмію, і мені це діло подобається. Мама примостила біля ліжка стільницю, я взявся за діло. Зрозуміло, що мама не стояла осторонь. Перший раз ми самі наліпили пару відер. Трохи з картоплею, трохи з сиром, із капустою. Перед тим я запитав хлопців із Тульчинської сотні, коли збираються їхати в АТО. Якраз підгадав, щоб вареники були свіженькі. Ми навіть дома їх зварили, а тоді у відрах залили смальцем, це топлене сало, хто не знає. Волонтери з Тульчина приїхали, забрали і доставили прямісінько моїм бойовим друзям.
Уже три рази передавали вареники у підрозділ, де служив Андрій. Допомогти ліпити вареники приходили сусіди. Вони дізналися про таке діло і сказали обов’язково кликати їх. Хлопець був безмежно радий, коли його побратими зателефонували і по черзі дякували по телефону за домашні вареники. Бійці віддячили Андрієві сюрпризом: зняли відеоролик, де спершу смакують вареники, а потім по черзі дякують і передають вітання побратиму. Хлопець зізнається, що може безперервно дивитися такий запис.

Подарували вишиванку

Попереду на Андрія чекає ще довге лікування. Молодий хлопець мріє про гарний протез, який би дав йому можливість піднятися з інвалідного візка. Ще один протез має замінити око. Та й лікування пораненої ноги і внутрішніх органів також потребуватиме коштів.
— Маємо намір організувати у Вінниці виступ одного з популярних українських гуртів, — каже голова ГО «Тульчинська волонтерська сотня» Олег Новіков. — Поки тривають перемовини, не буду озвучувати назву колективу. Якщо задум вдасться втілити, думаю, трохи виручимо коштів. Поки що скрізь, де можемо, поширюємо номер картки мами Андрія.
Пан Олег розповідає, що одного разу під час провідування Андрія той у розмові натякнув, що йому дуже подобається вишита сорочка. Навіть шукав в Інтернеті людей, одягнених у вишиванки і милувався ними. Ще Андрій казав, що такого вбрання він ніколи не мав. Пан Олег намотав собі це на вус. Розповів про розмову волонтерам. Скинулися грішми і подарували бійцю вишиванку.
— Андрій зрадів, як дитина, коли одягнув наш подарунок, — каже пан Олег. — Одразу захотів сфотографуватися. Пізніше подзвонив і сказав, їде у вишиванці в госпіталь. Він продовжує лікуватися в Одесі. Мають зробити вже четверту операцію.

Півроку чекає посвідчення учасника бойових дій

У розмові з журналістом боєць повідомив, що добратися до Одеси йому допомогли керівники Немирівської районної ради. Організували транспорт, надали бензин. Разом з сином поїхала мати. Самотужки на інвалідному візку справлятися непросто. В Одесі волонтери знайшли для неї місце в гуртожитку. Про житло піклувалися хлопці з тієї ж «Тульчинської волонтерської сотні». Андрій бідкається, як буде отримувати посвідчення учасника бойових дій. Каже, на інвалідному візку йому непросто добиратися до кабінетів, де видають такі документи. Поки що їх не вдається отримати.
Помічник Вінницького обласного військового комісара Ангеліна Кушнір пояснила журналісту, що боєць Андрій Сальник поки що залишається у штаті військової частини, тому саме там мають оформити документи. «Якби він був демобілізований, документи оформляв би військкомат, а поки цього не сталося, зробити це мають у військовій частині», — уточнила пані Ангеліна.
— Ще у вересні минулого року, коли був на обох ногах, подав документи разом з іншими бійцями командуванню військової частини, — каже Андрій. — Дотепер не оформили. Коли був у важкому стані, про документи не думалося. Після того декілька разів телефонував заступнику командира. Обіцяє. Недавно знов сказав чекати. На моє запитання: «Скільки?», відповів, що зо два тижні. Повірю. Якщо не дотримає слова, доведеться звертатися до міністра, а що мені втрачати? Зараз цей документ дуже потрібен. Батько хворіє, тому не працює, мати — пенсіонерка, платять трохи більше тисячі гривень. Хоч би я щось ще отримував. Якби не каліцтво, можна б чекати, а так, самі розумієте, кожна гривня для нас — гроші.
— Знаєте, про що мріє Андрій? — запитує керівник «Тульчинської волонтерської сотні». — Каже, якби склали кишки, він би поїхав з нами провідати своїх хлопців в АТО.
У розмові з журналістом боєць зізнався, що насправді дуже сумує за побратимами. Запитую: «Чому? Там же не мед...» Каже, це правда, що не мед, але дружба настільки міцна, що словами цього не пояснити. Той, з ким був у бою чи ходив на завдання, з ким ділив окраєць хліба чи спав в одному наметі, той тобі вже як брат. А до брата тягнешся серцем і душею...

Вінницька область.

P. S. Для тих, хто має можливість допомогти пораненому в АТО Андрію Сальнику, повідомляємо номер картки ПриватБанку його мами: 4731 2171 1187 8813 — Сальник Лідія Сергіївна.

Коментар юриста

Чинна редакція Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлює правовий статус осіб, на яких цей закон поширюється. Ураховуючи, що від віднесення окремих осіб до цього статусу залежить надання їм певних пільг та преференцій. Отже, зазначеним законом встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни (ст. 4 закону). Проте кожна з категорій ветеранів війни є взаємовиключною, тобто одночасно, наприклад, учасник бойових дій (УБД) не може бути інвалідом війни і навпаки. Навіть якщо особа отримала інвалідність під час участі в бойових діях. На перший погляд, нібито нічого суттєво не відбувається. Втім для отримання пільг це має важливе значення, оскільки у різних категорій ветеранів війни вони також різні. З урахуванням того, що інвалідам війни обсяг пільг встановлений більший, ніж для УБД, бійцю, що є героєм нашої публікації, варто добиватися не отримання статусу УБД, а отримання статусу інваліда війни. Посвідчення інваліда війни видається органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року за № 302.
Для отримання статусу інваліда війни алгоритм дій такий:
У разі поранення під час проходження служби — отримати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у медичній частині, яка знаходиться безпосередньо в районі дислокації частини, де проходив військову службу військовослужбовець (військово-польова). У довідці має бути детально зазначено обставини отримання поранення, і складається вона у двох примірниках не пізніше 30 діб після отримання поранення.
Військовий госпіталь, інший заклад охорони здоров’я, що проводить лікування військовослужбовця від поранення (контузії, травми, каліцтва) або захворювання, видає військовослужбовцю «Виписний епікриз» (підписується головним лікарем лікувально-профілактичного закладу) та направляє до військово-лікарської комісії для прийняття відповідного рішення.
Військово-лікарська комісія встановлює причинний зв’язок травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), та видає постанову ВЛК про причинний зв’язок поранення (травми, контузії, каліцтва).
Військова частина або військовий комісаріат направляють військовослужбовця до МСЕК Міністерства охорони здоров’я.
МСЕК встановлює інвалідність та видає відповідну довідку про встановлення групи інвалідності із зазначенням причинного зв’язку інвалідності.
Після цього військовослужбовець має звернутися до органу соціального захисту за місцем реєстрації місця проживання для отримання «Посвідчення інваліда війни» із такими документами: заява; копія паспорта; копія довідки МСЕК; фотокартка. Надання будь-яких інших додаткових документів, крім зазначених, законодавством не передбачено.

Сергій ДЕМСЬКИЙ.

 

 

Голова ГО «Тульчинська волонтерська сотня» Олег Новіков та Андрій Сальник.

Фото надано волонтерами «Тульчинської волонтерської сотні».