Сьогодні суспільству пропонується європейський підхід до реалізації проектів з енергозбереження. У країні запроваджено програму з утеплення житла, за якою держава відшкодовує частину суми кредиту на енергоефективне обладнання та матеріали для населення, ОСББ та ЖБК (від 20 до 70 відсотків). Як свідчить досвід європейських країн, об’єднання зусиль держави, бізнесу та громадян сприяє ефективному розв’язанню цієї проблеми. Які ж наслідки впровадження держпрограми в минулому році та наприкінці першого кварталу поточного? З якими труднощами стикається програма, на думку її ініціаторів та представників активних ОСББ, що досі не скористалися «теплими кредитами»? Саме про це розповів фахівець із комунікацій житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Богдан Горобчук на прес-брифінгу «Державна підтримка ОСББ до впровадження енергоефективних заходів: досягнення та перспективи».

За даними Держенергоефективності, нині в Україні налічується 255 тисяч багатоквартирних будинків. Переважна більшість із них — 80 відсотків — потребує термомодернізації. За оцінками фахівців, у державі створено понад 16 тисяч ОСББ, однак ніхто не веде статистки — скільки з них є активними та регулярно приймають важливі рішення для повноцінного функціонування будинків. Переконати ж державні банки кредитувати багатоквартирники, де не створено ОСББ, тобто юридичну особу, для впровадження загальнобудинкових енергоефективних заходів, практично неможливо.
На прохання Держ-
енергоефективності Громадянська мережа ОПОРА провела опитування активістів ОСББ, які в 2015 році не скористалися Держпрограмою з енергоефективності. Респонденти — найбільш активні представники ОСББ. Тому припускаємо, що насправді обізнаність пересічних ОСББ щодо держпрограми та вмотивованість голів правлінь і співвласників нею скористатися перебувають на досить низькому рівні. Переважна більшість респондентів — діючі голови правлінь ОСББ, проте для повноти картини враховувалися відповіді й інших суб’єктів прийняття рішень в об’єднанні співвласників.
Географія учасників заслуговує на окрему увагу: опитані — ОСББ Дніпропетровська, Львова, Києва, Тернополя та ще 15 великих і малих міст і селищ. І ще один показовий факт — значний розподіл за роком створення ОСББ. В опитуванні взяли участь представники об’єднань співвласників, створені як у 90-х роках, так і зовсім недавно.
На ключове запитання: «Чому ваше ОСББ й досі не взяло участі в держпрограмі?» вдалося зібрати вагомий перелік варіантів. По-перше, активісти ОСББ основну причину вбачають у неготовності мешканців скористатися кредитним механізмом та низькій поінформованості співвласників про особливості держпрограми. Водночас чимало представників ОСББ мають особисте скептичне ставлення як до кредитного механізму, так і до самого формату держпрограми. Окрім небажання та невпевненості, є й об’єктивні причини: певну кількість ОСББ створено в нових будинках, що не мають потреби в термомодернізації. Є й такі об’єднання співвласників, що вже скористалися іншими програмами співфінансування і витратили на це значну частину коштів із ремонтного фонду.
Заклопотаність правлінь нагальнішими справами, байдужість багатьох співвласників до життя будинку і до прийняття колективних рішень, і, найцікавіше, дискредитація ОСББ місцевою владою — про що зазначили двоє голів ОСББ із Херсона — доповнюють перелік причин, які завадили ОСББ скористатися «теплими кредитами».
Також, відповідаючи на запитання щодо намірів скористатися кредитуванням цього року, більшість представників об’єднань співвласників відповіли ствердно, хоча однозначно сподіватися, що ця відповідь втілиться в реальні проекти, не варто. Часто ці відповіді супроводжуються сподіваннями на вдосконалення механізмів надання кредитів і поліпшення загального рівня життя мешканців будинку. Знову-таки не слід забувати і про різноманіття заходів, запропонованих держпрограмою, — висока ймовірність того, що бажання скористатися нею в 2016-му знову обмежиться заміною вікон на сходових майданчиках або вхідних дверей, але аж ніяк не комплексним утепленням чи встановленням індивідуального теплового пункту.
Однією з основних причин, що співвласники досі не прийняли рішення скористатися «теплим кредитом», є порівняно низька поінформованість населення про саму програму. Більше того, чимало опитаних стверджують, що зовсім недавно довідалися про держпрограму і тому не скористалися нею.
Шляхи розв’язання проблеми самі представники ОСББ бачать насамперед у поширенні історій успіху об’єднань співвласників, які вже скористалися «теплими кредитами». Справді, що може мотивувати краще, ніж реальні приклади дієвості енергоефективних заходів та економії за рахунок їх втілення. Водночас існує потреба у більш повній, конкретній, достеменно прорахованій та максимально зрозуміло поданій інформації.
Частина респондентів — 60 відсотків — планують, нехай і за додаткових умов, скористатися «теплими кредитами» в поточному році. До того ж найзатребуванішим заходом, яким би радо скористалися опитані, є теплоізоляція стін, дахів або підвалів — тобто за-тратні заходи. Також потенційно популярними є модернізація систем освітлення та заміна вікон у місцях загального користування, облаштування ІТП, встановлення регуляторів теплового потоку. Цікаво, що такі специфічні заходи, як встановлення теплонасосних систем та систем сонячного теплопостачання, також мають певну декларативну популярність.
Крім того, важливим чинником, який впливає на плани ОСББ щодо енергоощадних заходів, є той факт, що чимало об’єднань нещодавно, до запуску держпрограми, провели термомодернізацію власним коштом або скористались іншими програмами співфінансування.
Отже, некоректно пояснювати нинішню порівняно низьку популярність Держпрограми з енергоефективності для ОСББ якимось одним чинником — недосконалістю програми, пасивністю ОСББ, небажанням співвласників користатися кредитами чи низькою обізнаністю. Тут важливі всі моменти, і варто паралельно і вдосконалювати  механізми «теплих кредитів», і стимулювати місцеві програми, що суттєво доповнять державну програму, а також інформаційну й популяризаторську політику.
Висновок: окремим напрямом роботи має стати інформування про Держпрограму з енерго-ефективності не лише голів правлінь ОСББ, а й співвласників. Мало переконати голів скористатися держпрограмою — тут необхідно налагодити інформування самих мешканців багатоквартирників. Іншого забезпеченого державою механізму енергомодернізації багатоквартирного житлового фонду, окрім як Держпрограма з енергоефективності, нині не існує. І скористатися цим механізмом повною мірою можуть поки що лише ОСББ.

Підготував Віктор БОНДАР.

Інфографіку надано Громадянською мережею ОПОРА.

ФАКТ

Ідея компенсації 40 відсотків тіла кредиту на матеріали та обладнання для термомодернізації будинків ОСББ стала однією з основ Державної програми з енергоефективності. За даними Forbes, на часткову компенсацію кредитів, залучених об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків для проведення заходів із підвищення енергоефективності, нинішнього року планують виділити на 25 відсотків більше коштів із держбюджету, ніж роком раніше, — 122,2 мільйона гривень. Водночас уряд розраховує, що кількість ОСББ, залучених у реалізацію цієї програми, збільшиться на 38 відсотків — до 2,208 тисячі.