Чому «теплі кредити» не користуються популярністю в херсонських кондомініумах.
«Теплі» кредити, схоже, не дуже-то й «гріють» об’єднання співвласників багатоквартирних будинків на Херсонщині. З трьохсот ОСББ краю протягом року взяти пільгову позику на модернізацію внутрішніх систем центрального опалення, утеплення фасадів тощо спромоглися всього-навсього… три. Керівники кондомініумів, котрі взяли таку позику та успішно реалізували свої проекти, кажуть: процедура надто забюрократизована та потребує багато часу на збирання різноманітних папірців. Тим не менш, успішний результат надихає: мешканці багатоповерхівок на власному досвіді переконалися у вигідності пільгових позик, і вже планують звертатися за новими.
«Постукалися до кожної квартири»
Голова ОСББ «Віта» Лариса Оленковська: «Нашу панельну дев’ятиповерхівку по вулиці 49 Гвардійської дивізії,5 здали в експлуатацію ще чверть сторіччя тому. За цей час дерев’яні вікна у під’їздах згнили та порозсихалися. Їм жоден ремонт уже не допомагав, і через це температура на сходах була така, як і на вулиці – тепло геть не трималося. Вирішили замінити дерево на металопластик, але на 181 вікно треба було аж 151 тисяча гривень. Збирати на це внески з господарів квартир треба було невідомо скільки, тому зважилися на пільгову позику у державному банку. Аж тут почалося: гадали, що відповідного рішення правління задосить, і помилялися. Банк вимагав протокол загальних зборів, де за таку позику мали висловитися не менше трьох чвертей членів ОСББ. Причому список членів об’єднання треба було подавати не тільки із паспортними даними, а ще й із номерами ідентифікаційних кодів. Можете собі уявити, скільки ми за ними побігали: як-не як, у дві сотні квартир треба було постукатися, та ще й кожного переконати. Для чого ці дані знадобилися фінустанові – загадка. Адже ніхто з власників квартир особисто відповідальності за повернення кредиту не несе. Крім того, на сайті банку ми не знайшли зразків документів, що їх треба було подавати для оформлення позики, і дуже пожалкували через це. Оскільки рішення загальних зборів та списку членів кондомініуму знову виявилося не досить. Додали до них купу бухгалтерських документів, включно з балансом і кошторисом робіт. Бюрократія відібрала понад два місяці, однак тепер з певністю можна стверджувати: результат перевершив наші сподівання. Після заміни вікон стало тепліше не тільки у під’їздах, а й у квартирах. При розрахунку за опалення економія склала 4-7 гривень на квадратний метр порівняно з тим, скільки платили мешканці сусідніх «висоток». А на повернення позики коштів готівкою не збираємо – просто включили витрати у тариф на квартплату. Вийшло 0,36 копійок на квадратний метр. І сподіваємося повністю погасити борг уже за два роки. А тепер герметизуємо шви між панелями – фірма-підрядник погодилася на оплату робіт по частинах».
«По гроші ходили з весни до осені»
Людмила Щербина, голова ОСББ «200 років Херсона, 12»: «У наш кондомініум входять дві багатоповерхівки загалом на 173 квартири. І в двох цих будинків проблема однакова. Вони тримають тепло настільки погано, що взимку часом навіть ліфти зупинялися, настільки шахта для підйомників промерзала. Між тим рахунки за централізований обігрів з кожним роком «важчали». Зрозуміли, що без лічильника тепла не обійтися, і пішли по «теплий» кредит на 41 тисячу гривень до банку. Банк дуже прискіпливо перевіряв, який рух коштів на рахунку ОСББ, вимагав акти звірки з усіма службами, з якими ми працюємо. Півтора місяці збирали документи, і коли закінчили, то полегшено зітхнули. Та виявилося, рано зраділи. Держава за нашою позикою відшкодовувала тільки 40 відсотків від її вартості, а ще 20 відсотків мали відшкодовувати з муніципального бюджету. Однак перемовини між фінустановою та Херсонською міськрадою розтяглися ще на кілька місяців – ніяк не могли узгодити текст договору. Врешті узгодили, але вийшло, що працювати над отриманням пільгової позики ми почали навесні минулого року, а закінчили тільки в листопаді. Та повинна визнати, що «шкірка варта вичинки» - наші витрати на лічильник мають окупитися менше, ніж за два сезони. Тепер думаємо позичити гроші, аби засклити ще й балкони загального користування, і зменшити втрати тепла».
Позичальникам потрібен порадник
Керівники херсонських ОСББ, котрі вже «сьорбнули шилом патоки» під час оформлення пільгових позичок, кажуть: в Україні, порівняно з тією ж Польщею, порядок отримання «теплих» кредитів занадто складний. Той, хто на них претендує вперше, через свою необізнаність у бюрократичних нюансах, марно витрачає надто багато часу на «човникування» між банками, комунальними підприємствами, підрядниками та власне мешканцями кондомініумів. Життя позичальникам можна було б суттєво полегшити, якби в регіоні органи місцевого самоврядування створили консультативні центри (бодай по одному на місто), де головам кондомініумів та іншим позичальникам допомагали б із підготовкою пакету документів, надавали їх зразки, адреси та контактні телефони посадовців, відповідальних за підготовку тієї чи іншої довідки. Причому витрачати бюджетні кошти на такі центри зовсім не обов’язково. Їх утримання могли б взяти на себе численні громадські організації, котрі просувають проекти у галузі енергоефективності за внутрішні чи міжнародні гранти.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсон.
.jpg)
