22—24 березня в Південному військовому окрузі РФ відбулася раптова перевірка боєздатності військ ПДВ. До навчань були залучені підрозділи десанту із Криму. Про це розповів на брифінгу представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький. Усього в навчаннях брали участь майже 30 тисяч військовослужбовців ЗС РФ, три з половиною тисячі бойових одиниць техніки та більше ста літаків і вертольотів. Російські десантники відпрацьовував застосування ударних груп за підтримки штурмової й бомбардувальної авіації. За всім цим дійством спостерігав міністр оборони РФ Сергій Шойгу, який спеціально прибув до Севастополя...

За час анексії Криму Росія значно наростила там арсенал озброєнь і кількість своїх військових формувань. За даними Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, за два роки чисельність російських військових у Криму зросла вдвічі та становить майже 24 тисячі осіб. Згідно із прогнозами, в 2020-2025 роках чисельність війська зросте до 43 тисяч. На півострові протягом двох років удвічі збільшилася кількість ракет, а число броньованих машин і підводних човнів досягло рівня, який мав Чорноморський флот за часів СРСР.

Мета Кремля — зробити з півострова стратегічну військову базу. А це несе пряму загрозу безпеці даного регіону, виклик країнам ЄС і НАТО, зміні військового балансу. Про це йшлося на міжнародній конференції «Мілітаризація окупованого Криму як загроза міжнародній безпеці», яка нещодавно відбулася в Києві.

За словами директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака, останнім часом РФ «оснастила» півострів новими зразками зброї: зенітними ракетно-гарматними комплексами «Панцир», протикорабельними ракетними комплексами «Бастіон», малими ракетними кораблями і т. д.

«На території Криму з’явилися ракетні комплекси «Іскандер-М», ці ракети можуть досягти берегів Румунії, Болгарії, Туреччини. Головне, що Кремль хоче розмістити на авіабазі у Гвардійському ракетоносці ТУ-22М3 — це літаки дальньої авіації, здатні нести і ядерні озброєння, радіус їх бойової дії становить майже 2,5 тис. км», — каже експерт.

Нині Москва використовує анексовану оздоровницю для реабілітації бойовиків так званих ДНР/ЛНР, а також як тренувальну базу для найманців, яких переправляють у Сирію. Про це розповів керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень Юрій Смілянський. За його словами, окупанти зачищають територію від нелояльних громадян, насамперед кримських татар.

«Росія планує розмістити на півострові військове угруповання в кількості 100-120 тисяч осіб. Для забезпечення військової бази в Криму співвідношення між військовими та цивільними має становити один до чотирьох. З точки зору економічної оптимальності на анексованому півострові має залишитися не більше мільйона жителів», — сказав у своїй доповіді Юрій Смілянський. Він констатував, що вже зараз чисельність співробітників спецслужб у Криму втроє перевищує цей показник в інших регіонах РФ...

Стратегічною помилкою була згода на розділення Чорноморського флоту. Так уважає народний депутат України, екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Мовляв, за логікою, флот повинен був повністю належати нашій державі.

Тарасюк брав участь у переговорах щодо ЧФ в 90-ті роки. Пригадує, як російська сторона спочатку наполягала на праві базувати Чорноморський флот у Криму протягом 99 років.

«Тоді ми розуміли, чим це може загрожувати Україні, і намагалися мінімізувати російський військовий фактор на території півострова. Ми наполягали на тому, щоб російський ЧФ мав право перебувати в Криму не більше 3—5 років. Саме стільки, за словами тодішнього командувача флоту РФ, знадобиться Росії для створення альтернативної військово-морської бази», — каже народний депутат. За його словами, тоді, будучи главою української делегації, йому вдалося переконати в цьому президента Леоніда Кучму. Але потім з’явилися голоси про необхідність збільшення терміну перебування ЧФ до 20 років і т. д.

На думку Бориса Тарасюка, на тлі ситуації на Донбасі та Мінського процесу питання повернення півострова відійшло на другий план. Дипломат уважає, що їх не можна було розділяти. А сьогодні в механізмі деокупації мають брати участь США і ЄС як інститут, а також країни-підписанти Будапештського меморандуму й, можливо, Польща.

На жаль, чіткої стратегії повернення Криму Україні досі немає ні в офіційного Києва, ні у наших західних партнерів.

«Євросоюз зараз повністю сфокусований на внутрішніх проблемах: кордон, мігранти, можливий вихід Великобританії з ЄС. Тому відповідь Заходу на події в Україні й, зокрема, ситуацію із Кримом — шаблонний. Тому що наші думки й міркування зараз зайняті внутрішніми проблемами», — виступаючи на конференції, визнав науковий співробітник королівського інституту міжнародних відносин (Chattam House, Великобританія) Джеймс Шерр. При цьому додав, що Росія розуміє: Захід настільки політично слабий, наскільки вона сама слабка економічно. «І якщо Росія виграє політично, то вона, зрештою, виграє й економічно».

В експертному середовищі обговорюють варіанти повернення анексованого півострова. «Для того щоб дати відповідь на запитання, як повертати, треба розібратися, чому втратили», — переконаний голова правління Майдану іноземних справ Богдан Яременко.

«Повернення Криму — це має бути збіг багатьох обставин. Насамперед, потрібні зміни в самій Україні та вироблення системи менеджменту щодо Криму. По-друге, це інформаційна робота з населенням півострова. Звичайно, ми говоримо й про військовий компонент. Треба готувати свої Збройні Сили до воєнної операції. І чекати на зміни у Росії. Крим повернеться тоді, коли Росія буде максимально ослаблена, а Україна — максимально посилена. Безумовно, йдеться про роки й десятиліття», — підсумував дипломат.

Експерти готові поділитися своїми напрацюваннями із владою, допомогти їй виробити стратегію з кримського питання. Сподіваються, що на третьому році анексії Криму ця стратегія все-таки з’явиться в нашої держави.