Мешканці Станиці Луганської поступово повертаються додому. Люди втомилися від війни, скучили за краєм і нині облаштовують свої будинки й подвір’я після обстрілів, ремонтують дахи, міняють вікна. Але часто буває, що господар, повернувшись додому, бачить, що там живуть військові, і він залишається без даху над головою.
Цю ситуацію голова Станично-Луганської райадміністрації Юрій Золкін називає однією із найскладніших в умовах АТО.
— У законодавстві досі не врегульовано, чому військові підрозділи перебувають у тих чи інших будівлях, будинках чи на території земельних ділянок, — розповідає він. — До мене приходить пересічний мешканець, який через бойові дії виїхав углиб країни, а тепер повернувся й не може зайти до себе додому. Тепер там живуть військові, а город перетворився на бліндажі, доти й окопи. Законодавчо це питання не врегульовано. Якби було оголошено воєнний стан, командир військового підрозділу підписав би документ про вилучення будинку й надалі на його основі громадянин міг би претендувати на компенсацію. Ми розуміємо, що так сталося: через Станицю проходить лінія фронту, і військовим потрібно зміцнювати свої рубежі. Але з точки зору закону це поза правовим полем.
Крім того, Юрій Золкін звертає увагу на ще одну проблему. Переважна більшість оборонних споруд збудована на території земельних ділянок, які є паями селян. А це означає, що сільгоспвиробники, які орендують землю, не платять землевласникам орендну плату. Люди позбавлені матеріальної підтримки й компенсації. За словами Юрія Золкіна, він неодноразово порушував цю тему перед першим заступником міністра оборони, керівником Луганської обласної ВЦА, керівниками військових формувань і представниками військово-цивільного співробітництва. Однак проблема залишається відкритою, а це підриває довіру людей до нинішньої української влади.
Луганська область.
