Споживач
Торговці прянощами на Херсонщині масово дурять поціновувачів страв східної кухні. До них часто густо додають «короля спецій» – дуже дорогий шафран, який «відповідає» за насичений колір та вишуканий аромат. Але замість насолоди смаком після приготування їжі гурмани гірко розчаровуються.
– Ринковим яткам із приправами я не довіряю. Тому відшукав у місті спеціалізований магазинчик із прянощами, і купив там аж за шістдесят гривень дрібку – менше граму турецького шафрану для запашного узбецького плову. Висипав його до казана, дочекався, поки плов «настоїться», й заходився його дегустувати. Вже з першої ложки чую – щось дивне. Колір той, але до аромату додається якась різка нотка, а смак, наче з соняшниковою олією «переборщив». Зрозумів, що в магазині продали мені аж ніяк не шафран. Пішов туди, і кажу: «Ви мені підробку продали». Відповідають: «Раніше ніхто не скаржився». Гроші мені не повернули, а от настрій зіпсували, – скаржиться херсонський моряк Віталій Кубатко.
Після знецінення гривні доля якісних прянощів на вітчизняному ринку справді зменшилася. Задешево продають спеції, зіпсовані через порушення правил зберігання або ті, в яких вичерпався термін зберігання. Є й фальсифікат – як без нього. Хоча експерти кажуть: торговці не обов’язково хочуть навмисне одурити споживача: вони можуть і самі помилятися через незнання.
– Я знаюся на прянощах та лікарських травах, оскільки в нас є їх розплідник, де і шалфей, і розторопша, і лаванда. Шафран (це висушені тичинки з квітки особливого виду крокусів) довелося купувати під час поїздки до США, де вроздріб грам його коштує до п’ятнадцяти доларів. Звісно, наші співвітчизники таку ціну платити неспроможні. Тому їм торговці часто – густо підсовують замість шафрану перетерті пелюстки сафлору. Колір такого порошку не рожевуватий, а жовтогарячий. Смак та аромат, природно, також інші, – пояснює перший проректор Херсонського державного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло Федорчук.
Вирощених в Україні прянощів та лікарських трав нині недостатньо – їхні кримські плантації тепер недоступні, а на материковій частині нових закладають мало. Тому й ціни ростуть. Хоча той же шафран цілком можливо вирощувати і на Херсонщині: тутешній клімат для цього підходить, вільних земель досхочу. Та й заробити можна непогано – з гектару крокусів виходить до десяти кілограмів цього виду прянощів. світові ж закупівельні ціни на нього коливаються в межах три–сім тисяч євро за кілограм. От і рахуйте, що вигідніше: купувати за скажені гроші підробку, чи насолоджуватися смаком «короля прянощів» зі степових полів Таврії.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсон.
.jpg)
