Володимир Миколайович і Надія Петрівна потрапили в число 900 сєверодончан, яким було відмовлено в житлових субсидіях. Причин подружжя не знає. По телефону працівники служби праці й соціального захисту таку інформацію не надають, посилаючись на завантаженість, а вистояти велику чергу, щоб потрапити на прийом до потрібного фахівця, подружжя не в змозі.
Володимир Миколайович нещодавно переніс інсульт і досі після нього не оговтався, а в Надії Петрівни важка форма діабету, і вона ледь пересувається по кімнаті. Маючи стаж бухгалтера, жінка легко підрахувала, скільки тепер, за нових тарифів на комунальні послуги, без субсидій їй доведеться платити, і взялася за голову. Тільки за опалення своєї двокімнатної квартири з пенсії треба буде виділити до 800 грн., а в цілому квартплата становитиме майже 1200 грн.
Далі арифметика така. Сукупний дохід подружжя, а це дві пенсії, становить понад 4 тис. гривень. Приблизно 800 грн. вони щомісяця витрачають на медикаменти. Більша частина цієї суми йде на дорогі знеболювальні препарати, без яких Надія Петрівна не може жити. Двічі на рік їй ставлять крапельниці вартістю більше трьох тисяч гривень, тому з пенсії доводиться відкладати гроші на ліки. Наприкінці 2015-го через дорогу «комуналку» грошей на одну крапельницю не вистачило, але далі без неї жити не можна, а це значить, що борги з квартплати збільшаться. Сьогодні вони вже становлять понад 2 тис. грн. Підтримати матеріально подружжя нікому. Єдина дочка також позбавлена житлових субсидій, оскільки дохід її родини перевищує норму десь на 500 гривень.
Як розповідає Надія Петрівна, у їхньому багатоквартирному будинку живуть переважно пенсіонери. Помітили таку закономірність: субсидії, як правило, дають тим, хто живе у квартирі сам, а якщо двоє — два пенсіонери, сукупний дохід яких становить, скажімо, 3,5 тис. грн., — уже відмовляють. Люди обурюються й ображаються на уряд, адже він обіцяв, що власники житлоплощі оплачуватимуть тільки десять відсотків комунальних послуг, а решту покриє субсидія. Але в житті цього немає.
Якби не господарство — не вижила б
Наташа з дочкою живуть у маленькому флігелі в районному центрі Марківка. Чоловіка мобілізували, зараз він служить у ЗСУ, і якщо все буде нормально, то до літа повернеться додому. Зиму Наташа пережила сама, намагаючись заощаджувати на всьому. Флігель займає всього 24 кв. м., і на його опалення за субсидією виділено 27 кубометрів газу, але до березня ліміт майже вичерпався. Залишилося всього 70 кубів, і до кінця опалювального сезону їх вочевидь не вистачить. За користування газом Наташа платить на місяць близько 130 грн., плюс інші комунальні послуги, у підсумку з її зарплати в 1700 грн. понад 700 грн. іде на «комуналку». А якби не державна допомога, то ця сума збільшилася б іще на 720 грн. Субсидія в 600 грн. — це гарна підтримка, вважає Наталя. Але її зарплати не вистачає на те, щоб утримувати себе й дитину. Як сьогодні можна прожити на тисячу гривень? Виручає домашнє господарство. Наташа тримає дві корови, курей і гусей. Молоко і яйця продає, щоб зібрати хоч якусь суму на одяг дочці. З нетерпінням чекає чоловіка. У господарстві потрібні сильні руки.
Замість коментаря
У Сєверодонецькому міському управлінні праці й соціального захисту населення не заперечують, що серед населення багато незадоволених тим, що їх позбавили субсидій. Причину невдоволення пояснюють так. Субсидія призначається не з дня, а з місяця звернення, а склад родини, кількісний і якісний, визначається на перше число місяця. Люди, бажаючи одержати субсидію, виписують або прописують членів своєї родини й подають документи після того, як зроблять ці зміни. Тобто виникає ситуація, коли на перше число місяця на житлоплощі було зареєстровано троє осіб, п’ятого числа тут когось виписали, а шостого людина приходить у соцзахист і подає документи з новим складом родини. Виходить плутанина. Сьогодні це найпоширеніша причина, з якої у міському управлінні не можуть зробити розрахунки субсидій.
Щомісяця в Сєверодонецьку нараховується майже 30 мільйонів гривень субсидій. Проблема виплати перерахувань існує, і заборгованість із перерахувань житлово-комунальним підприємствам з початку року становить уже 36 мільйонів гривень. Субвенції на ці виплати надходять із державного бюджету, і прогнозувати строки погашення заборгованості в управлінні праці й соцзахисту не беруться.
Луганська область.
Фотоетюд Юрія ТИВОНЧУКА.
