У ході візиту в Литву командувач військ Північноатлантичного альянсу в Європі генерал Філіп Брідлав заявив, що НАТО повинно підготуватися до оборони повітряного простору Прибалтійських держав в умовах війни.

Такий висновок експерти зробили зі слів генерала, який наголосив, що альянс має бути готовий до повітряної оборонної місії: «Контроль повітряного простору і повітряна оборона передбачені для двох різних ситуацій, а «BaltіcAіrPolіcіng» («Балтійська повітряна поліція») — це мирна місія, навіть незважаючи на її підсилення після вибуху кризи в Україні».
Нагадаємо, що країни Балтії не мають власних літаків-винищувачів, тому, починаючи з березня 2004-го, захист повітряного простору Латвії, Литви та Естонії здійснюють ВПС НАТО в рамках операції сил швидкого реагування альянсу. До російської агресії проти України в ротаціях «BaltіcAіrPolіcіng» брали участь, як правило, по чотири літаки. Головне завданням 12 винищувачів (такий склад місії на сьогодні) — реагування на порушення чи загрозу порушення повітряного простору однієї з країн Балтії, але ж не «оборона у випадку традиційної повітряної атаки на територію цих країн», бо це «вимагало б застосування абсолютно інших процедур ведення операцій, характерних для періоду війни», — б’ють на сполох експерти. Тобто, навіть за бажання наявні в рамках «BaltіcAіrPolіcіng» сили та засоби не готові до ведення самостійної повномасштабної оборонної операції, бо це не є їх завданням.
Висловлювання генерала Брідлава про «варіанти ймовірної «бойової» підтримки повітряного захисту країн Балтії» в зацікавлених країнах зустріли з поміркованим оптимізмом — як свідчення «значення повітряної оборони в районі Балтійського моря, реалізованої як ВПС, так і наземними чи надводними силами ППО». Така реакція зрозуміла, адже до «української кризи» НАТО взагалі не розглядало безпосередньої і раптової загрози конфлікту для Прибалтійських держав, зосередившись, як свідчать вищенаведені факти, винятково на мирній місії з охорони їх повітряного простору.
Водночас реалістична оцінка «швидкості» процесу прийняття рішень в рамках 
НАТО спонукала уряди країн Балтії, одночасно з інтенсивною модернізацією своїх ЗС, вести активну роботу щодо створення «єдиної архітектури повітряної оборони». Міністр оборони Литви Юозас Олекас (головний промоутер цієї ідеї) заявив, що його країна веде інтенсивні переговори стосовно функцій такої системи також з Польщею і США: «Хочемо, щоб це була одна спільна система для всіх країн, а не кілька краще чи гірше злагоджених у взаємодії установок ППО». За словами міністра, між Литвою, Естонією і Латвією вже підписано відповідний міжвідомчий (між міноборони) акт. Натомість перемовини з Варшавою і Вашингтоном тривають.

Варшава.