За три місяці в країні офіційно розпочнеться «ера без ЖЕКів». Уже з 1 липня на повну запрацює Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Як втілюватимуться у життя його норми, поки що не дуже розуміють ні пересічні українці, ні самі чиновники... У столиці, приміром, на зміну ЖЕКам на папері уже прийшли керуючі компанії. Утім, методи їхньої роботи поки що мало відрізняються від «попередників». Підтвердження тому — депутатський рейд, який днями відбувся у Києві. Обранці народу вирішили, озброївшись численними скаргами своїх виборців, організувати очну ставку киянам та комунальникам. Останні під прицілами фотокамер пообіцяли: озвучені проблеми будуть вирішені. Для цього є, мовляв, і кошти, і робоча сила. Народ радіє, розмірковуючи: чому для вирішення робочих моментів потрібно збирати консиліум із депутатів та журналістів?
Оболонський район вважається одним із найпрестижніших місць для життя у Києві. Утім, навіть його не оминула «загальноукраїнська доля»: будинки, зведені ще за радянських часів, після кількох десятиріч «керування» ЖЕКів просто руйнуються на очах. Хтось із киян мовчки спостерігає за «еволюцією», інші лають бездіяльну владу. Але є і ті, хто намагаються змусити нашу «прогнилу систему» хоч якось, але все ж працювати на користь народу.
— Я уже навіть з ліку збилася, скільки років у нас протікає дах, — зізнається Наталія Петрова. Жінка проживає на останньому поверсі будинку по вул. Мате Залки. Дев’ятиповерхівку було зведено у 1973-му. Останні роки для її мешканців стали просто випробуванням в епістолярному жанрі. — Куди тільки я вже не писала. Ну як можна жити у квартирі, де зі стелі «дощить». Коли почали відвалюватися шпалери та зеленіти стіни — терпець увірвався.
Колективні звернення, активні скарги — і 2011 року дах будинку капітально відремонтували. Скільки коштів на це пішло з бюджету, сьогодні ніхто не може чи ж не хоче сказати. Не дивно, адже «якість» проведених робіт вражає: цей Новий рік сім’я Наталії знову зустрічала з відрами у руках. У кімнаті проживає ще й маленька дитина, тож заводити чергове тривале листування з комунальниками жінка не захотіла. Підійти до вирішення проблеми спробувала згори — поскаржилась депутатам міськради. Останні охоче відгукнулися на прохання молодої мами з дитиною «врятувати їх від ЖЕКівських безчинств». Запросили журналістів і під прицілами фотокамер змусили представників управлінської компанії пообіцяти: до травня проблему вирішать. Мовляв, дах ще перебуває на гарантії, і за кошти виконавців робіт недоліки буде усунено...
Ситуація пані Наталії — не унікальна. По країні люди роками живуть навіть у гірших умовах. Попри хронічне недофінансування житлово-комунальної галузі, комусь усе ж таки будинки ремонтують. «Голос України» поспілкувався з громадянами, яким вдалося «розкрутити» владу на активніші дії. Як? Формула успіху в усіх однакова: якщо будинок потребує ремонту — він має стати справжньою проблемою для чиновників. Без особистих зв’язків серед керівництва міста проблему швидко не вирішити, тому налаштовуватись потрібно на тривалий бій. Один у полі також не воїн: заради вирішення спільної проблеми мешканці будинку повинні об’єднатися. А от листи та скарги бажано писати не тільки колективні, а й індивідуальні. Якщо не самі депутати або чиновники, то їхні помічники точно їх читатимуть. І що частіше впадатиме в око ваша адреса — то краще. Обов’язковий елемент боротьби — особистий прийом у чиновників, депутатів міськради, а то й народних депутатів. Не забувайте, до речі, що депутати Київської міської ради, приміром, отримують із бюджету кошти на виконання передвиборних програм та доручень виборців. Останній приклад — розпорядженням голови КМДА від 18 березня понад 200 тисяч бюджетних гривень отримали два «обранці». Окрім того, нинішнього року планується виділити понад 189 млн. грн. на капремонт об’єктів житлового господарства — покрівель, фасадів, сходових кліток, інженерних мереж тощо.
Вирішити питання можна і по-іншому. Якщо на численні звернення — жодної реакції, ремонт даху чи ж у під’їзді можна зробити за кошти самих мешканців. А потім — вимагати від керівної компанії компенсації через суд, довівши при цьому належним чином, що поточних та капітальних ремонтів будинку давно не було.
На знімку: Владислав Михайленко, депутат Київради, член постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування, розмовляє з жителькою будинку по вул. Мате Залки, 4 Ніною Олександрівною Тихонюк.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
