Неподалік Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», резиденції гетьмана Богдана Хмельницького, планують побудувати 114 курятників, розрахованих на два мільйони голів птиці. Щоб не допустити цього, представники територіальної громади, яка входить до складу Рацівської сільської ради Черкаської області, прийшли учора під стіни Верховної Ради (на знімку). Вони вимагають заборонити будівництво, адже птахівнича галузь віднесена до шкідливого виробництва, тож несе загрозу забруднення води, землі, повітря, а також здоров’ю та життю людей. А передусім страждатиме Чигирин, адже розташований у низині.


Спочатку, розповідає депутат Рацівської сільської ради Ніна Мартиновська, людей привабила ідея створення нових робочих місць, про яку говорили ініціатори будівництва курника. Більшістю голосів («проти» була лише Н. Мартиновська) депутати сільради ухвалили рішення про підтримку будівництва. Але потім, після відвідин інших місць, де розташовані курники, у громаді стався злам.

— Ми їздили у місця, де стоять курники, і ми були в шоці від побаченого. Спочатку там також зголосилися на будівництво, привабившись обіцянками забудовників. Нині місцеві мешканці занепокоєні. Вони не п’ють нормальної води, лише привезену. Колодязі — сухі», — розповідає Н. Мартиновська. — Власники багато обіцяють: європейські дороги, відбудувати село, але ми побачили на власні очі, які це дороги — автобус проїхати не може, як розбудовується село — Будинок культури в Яблунівці Черкаської області стоїть пусткою, без вікон. Він не придатний до використання. 

Ще одне питання — земля. Вона у Чигиринському районі родюча — чорноземи. Є тут і неорана земля, але забудовники займатися нею не хочуть. «А поля, що обробляються, приносять врожай, — просто знищуються», — зауважує мешканка села Рацевого Тетяна Коваленко. Адже забудовники знімають верхній родючий шар і риють там котловани під будівництво. «Майже 135 га хочуть забудувати курниками і ще захопити територію для стічних вод, гнійних збірників. Я вражена таким ставленням до землі, яку нам залишили діди-прадіди», — наголошує вона.

Після того як думка рацівців щодо будівництва курника змінилася, стверджують місцеві мешканці, застосовуються зовсім інші методи — почали скуповувати землю. Когось заманюють грошима, на когось тиснуть, залякують. Нині за пай, а це 2,5 га, пропонують 250 тис. гривень.

Спроби мешканців Чигиринщини знайти підтримку у місцевої влади виявилися марними. За їх словами, керівництво райдержадміністрації всіляко підтримує та лобіює будівництво. «Під час перших зборів, які відбувалися у присутності голови адміністрації, жодній людині, яка виступала проти будівництва, слово не надали. У людей виривали мікрофони»,— розповідає Н. Мартиновська. У місцевій пресі ситуація подається однобоко — лише на користь забудовника. Тож і вирішили шукати поради у народних депутатів.

До речі, представники ініціативної групи вже побували на засіданні Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Вони озвучили всі можливі наслідки від будівництва, повідомили про стан, в якому перебувають села Канівського району, надали відеозапис, письмові пояснення. Комітет ухвалив рішення провести виїзне засідання. Тим часом поспілкуватися з активістами вийшов і народний депутат Олег Петренко (БПП), який обирався по мажоритарному округу Черкаської області. Він схвалив дії громади. «Спілкування з людьми засвідчило: вони розуміють, що потрібно робити. Вектор їхніх дій — правильний. Водночас дуже важливим буде рішення профільного комітету», — зауважив він. Народний обранець пообіцяв вивчити це питання і долучитися до розв’язання проблеми. І попросив запросити його на це виїзне засідання комітету.

Точка зору

Володимир Гонський, заслужений діяч мистецтв, публіцист, один із ведучих Євромайдану:

— І з екологічної, і з історичної позиції Чигиринщина (Чигирин — перша козацька столиця ) — це точка номер один на мапі України. Ми повинні берегти його, якщо ми — цивілізована нація, від усіх, хто хоче використати його ресурси, багатство, чистоту. Тому не можна допустити там жодних шкідливих виробництв. Люди, які хочуть побудувати там курники, очевидно, не знають, що таке Холодний Яр, що таке Чигиринщина. Я не хотів би, щоб ще одна священна точка на українській землі була по-варварськи знищена. Тому підтримую громаду. А їхніх опонентів хочу запросити приїхати 23—24 квітня в Холодний Яр, випити води з цілющих джерел, вклонитися могилам холодноярських героїв. Можливо, вони самі зрозуміють, який злочин хочуть скоїти.

Факт

«Через викиди з птахокомплексів сотень тисяч тонн аміаку, діоксиду азоту, сірководню, метану, важких металів, курячого пилу стала мертвою наша річка Росава, притока Дніпра. Коли вперше спустили з курників забруднену хімією воду — раки з річки повилазили просто на верби...» — розповідає голова села Полствин Канівського району (там уже працює птахофабрика) Оксана Савенко.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.