Те, що на Житомирщині масово всихають хвойні насадження, — уже не новина. Лісівники помітили, що перебіг хвороби відрізняється від уже добре вивченої кореневої губки. Науковці лише розводять руками і не дають інших порад, крім такої: треба вчасно прибирати хворі дерева і створювати стійкі до хвороб насадження.

— Нам, лісівникам, ця проблема болить більше, ніж будь-кому, — не стримує емоцій головний лісничий Городницького лісгоспу Леонтій Валенкевич. — Важко бачити, що насадження вмирають передчасно, не досягши віку стиглості, вмирають дуже швидко, втрачаючи економічну цінність. Ми ледь встигаємо прибирати хворі екземпляри, щоб деревина не пропала зовсім та щоб стримати розповсюдження шкідника, а нам ще й повсякчас дорікають, що ми безжально знищуємо ліси. Та душа болить від того, що ми бачимо!
— Он погляньте: зліва — осередок всихання, а ось і з правого боку — ділянка уражена, — ледь устигає Леонтій Михайлович показувати нам проблемні квартали, поки ми їдемо уазиком лісовою дорогою. — Хвороба прогресує настільки швидко, що нерідко трапляються випадки, коли ми виявляємо осередки хворого лісу, проводимо обстеження, відводимо в вирубку, а поки ці рубки проводяться, то виявляється, що площа ураження значно збільшилася і потрібно обстежувати знову.
— Хвороба справді поширюється надзвичайно швидко, — підтверджує головний лісопатолог державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» Олександр Болюх. — Перші осередки всихань хвойного лісу на території Житомирської області були помічені в 2011 році — їх ми нарахували майже десять. 2012 року цих осередків була майже сотня, в 2014-го — понад 1000, а на сьогодні їх маємо більш як 10 тисяч. І це дуже умовно, адже провести облік усіх хворих ділянок практично неможливо, тому що кількість їх збільшується мало не щодня.
Основна гіпотеза, яку висувають науковці, — глобальні кліматичні зміни спричиняють ослаблення насаджень. Саме такі слабкі дерева і заселяє вершинний короїд — шкідник, який є переносником офіостомових грибів, котрі і є причиною «посиніння» деревини.
— Підходити до цієї проблеми потрібно комплексно, — веде далі Леонтій Валенкевич. — Бо аж ніяк не можна упускати економічну складову. Тут вкрай важливо провести санітарні вирубки до того, як деревина втратить свою ділову цінність. Якщо стовбур дерева посиніє — його можна реалізувати максимум як дрова. Від цього втрат зазнає не лише лісгосп, а й держава. Адже податок, сплачений підприємством від реалізації ділової деревини, у 8—9 разів більший, ніж податок від реалізації такої ж кількості дров.
Цього року в Городницькому лісгоспі уже обстежено і відведено під санітарні вирубки 69 гектарів хвойних насаджень, що всихають.
— Набагато важче отримати дозвіл на проведення таких заходів у заказниках, — зауважує головний лісничий підприємства, — адже на цих територіях не можемо проводити вирубки, а хвороба, на жаль, їх не оминає. Лише в одному заказнику «Казява», що в Броницькому лісництві, на площі майже 10 гектарів сосна всихає. Якщо ж не прибрати ці дерева до весни — важко спрогнозувати, наскільки пошириться хвороба.

Житомирська область.