Найбільше проблем з розробкою корисних копалин останнім часом виникає у «бурштинових» областях. Багато також розмов про нові правила видобутку нафти та газу, про можливість отримати спецдозволи на аукціонах.
Про ці та інші проблеми з використання земних надр розповідає в. о. голови Державної служби геології та надр України Микола БОЯРКІН (на знімку).

— Ваша служба має найбільше інформації про запаси земних надр. Які тенденції спостерігаються останніми роками у цій сфері?
— Державна служба геології та надр України є тим органом державної влади, який відповідає за розвиток геології та користування надрами. На жаль, останніми роками зменшилася увага інвесторів до надрокористування, насамперед — геологічного вивчення. Це має нас тривожити. І ми хочемо зробити низку важливих кроків, щоб ця галузь економіки стала інвестиційно привабливішою.
— Ви знаєте, які події зараз відбуваються у Рівненській області, — справжня бурштинова лихоманка. Масово винищується природа, провокуються конфлікти у суспільстві. Який вихід із цієї непростої ситуації?
— Давайте розпочнемо з цифр. Незважаючи на заборони, в Україні щорічно нелегально видобувається до трьохсот тонн бурштину. Все це робиться варварським способом — винищуються тисячі гектарів лісів, родючих земель. І там уже стихійне лихо. Родовище «Вільне» повністю розграбували незаконним видобутком. Підприємство витратило час та великі гроші на вивчення ділянок. Захистило запаси. Далі можна отримувати спецдозвіл на видобування, заплативши державі відшкодування за геоінформацію та за спецдозвіл, ціна якого залежить від об’єму та запасів корисної копалини.
Наприклад, якщо там було тридцять тонн бурштину, після варварського видобутку залишилось не більше половини. Що треба зробити в такому разі надрокористувачу: знову переоцінити запаси, заплатити за переоцінку та продовжувати видобування. Але на це майже ніхто не погоджується.
Вихід один — легалізувати видобування бурштину. Якщо ми розпочнемо видавати спецдозволи на геовивчення територій, де можна видобувати сонячний камінь, соціальне напруження на Волині спаде. Прийде користувач, який діятиме в рамках українського законодавства. Створить нові робочі місця, поповнить місцевий бюджет. Жителі навколишніх сіл зможуть легально працювати і добре заробляти.
У Верховній Раді України підготовлений законопроект, який має легалізувати видобуток бурштину. Загалом законопроект хороший. Зі свого боку ми надіслали свої пропозиції та зауваження — їх 15 пунктів. Але тільки одним законом ситуацію вирішити неможливо. Потрібно сідати за стіл переговорів з місцевими жителями, з обласним керівництвом, пояснювати можливий механізм взаємодії і приходити до спільного рішення, яке могло б задовольнити кожного. Розробляючи земні надра, ми маємо думати про рекультивацію земель, збереження природи. Від варварського видобутку бурштину порушується екосистема, знищуються лісові насадження, повністю руйнуються пласти, порядок залягання тих чи інших корисних копалин. Ми не на один день прийшли на цю землю. Будьмо відповідальними за свої кроки.
— Ви майже півтора року очолюєте Держгеонадра. Що вдалося зробити за цей час?
— Ми постійно працюємо над удосконаленням процедури видання спеціальних дозволів на користування надрами. Насамперед увага спрямована на проведення відкритих та прозорих аукціонів. Торік нам вдалося провести три відкриті аукціони з продажу спеціальних дозволів. Окрім того, служба розробила низку нормативно-правових актів, які усувають можливі корупційні чинники при отриманні дозволів на користування надрами. Ми удосконалюємо систему ефективного контролю за їх використанням. Як приклад, пропонується створення конкурентних та прозорих умов для всіх надрокористувачів і державної, і приватної форми власності. Також запропоновано впровадження електронної форми звітності, електронного документообігу.
— Скільки спецдозволів на розробку земних надр видали за останні два роки?
— За 2015-й — 95, з них 34 — на видобування вуглеводнів, 61 — на геологічне вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою. Що цікаво, 12 спецдозволів було видано в рамках аукціону, і це допомогло залучити до держбюджету понад 44 млн. грн. У цьому році під час першого аукціону, який відбувся 22 березня, Держгеослужбою було залучено 12,5 млн. грн.
— Аналогічні служби є і в інших державах. Чим відрізняються їхні функції?
— У європейських країнах така служба, як наша, займається науковими дослідженнями та прогнозуванням можливих змін у довкіллі.
— Багато розмов про нові правила видобутку газу. Хто і як ці правила встановлює?
— Наша служба напрацювала проект правил розробки нафтових і газових родовищ, які встановлюють основні вимоги до розробки родовищ, регламентують відносини, що виникають під час користування нафтогазоносними надрами.
Це своєрідна дорожня карта — технічний документ, який спростив радянські бюрократичні регламенти. На цю дорожню карту давно чекали інвестори, особливо іноземні, які зацікавлені в нетрадиційних вуглеводнях.
Уперше в історії нашої служби ці правила були розроблені разом з надрокористувачами, і саме завдяки злагодженій роботі державного апарату та бізнесових структур.
Закцентую вашу увагу: розробка нетрадиційних вуглеводневих систем була вперше прописана в українському законодавстві, і це одразу зацікавило іноземного інвестора. Нетрадиційні вуглеводні — це сланцевий газ, видобуток якого наростили США, що привело до зниження цін у країні та збільшення пропозиції на ринку природного газу. І Україна завдяки видобутку сланцевого газу може зробити потужний економічний ривок. 
— А як з відкритістю та гласністю? Пересічні українці хочуть знати, хто розробляє наші родовища.
— Інформація щодо власників користування надрами є відкритою. Держгеонадра ведуть таку базу. До речі, інформацію про власників спеціальних дозволів можна отримати безплатно, заповнивши відповідний бланк на сайті Держгеонадр. Служба постійно працює над максимальним розкриттям інформації про діяльність надрокористувачів. І це правильно. Люди мають знати, хто розробляє земні надра.
— У неділю ми відзначаємо День геолога. Чого б ви побажали своїм колегам?
— Майбутнє нашої країни багато в чому залежить від людей цієї неспокійної професії. Хочу побажати, щоб усе задумане нами збувалося.
Щодо намірів нашої служби, плануємо підписати меморандум про співробітництво з Американською торгівельною палатою в Україні. Хочемо створити стратегічну робочу групу, щоб швидко реагувати на проблеми інвесторів, вивчати та поглиблювати можливості раціонального використання надр, надати їм більш привабливий інвестиційний рівень. Наші ініціативи дадуть змогу користувачу надр відчути себе гідним партнером у співпраці з державою і зробити Україну більш конкурентоспроможною та привабливою для інвестицій у геологічну галузь.

Розпитував Богдан ТИЩУК.

Довідка

Микола Бояркін закінчив Академію муніципального управління (2004) та Академію адвокатури (2009), економіст, юрист. З 2014 року працює в Державній службі геології та надр України. Одружений, виховує доньку.

Фото прес-служби Державної служби геології та надр України.