Ранкове засідання 1 квітня
Перед тим, як відкрити засідання, Голова Верховної Ради Володимир Гройсман нагадав, що саме цього дня минає два роки від ухвалення парламентом концепції реформування місцевого самоврядування. Уже є результати цієї реформи, зауважив він. «Місцеві бюджети мають 40 і більше відсотків власних надходжень, почали створюватися об’єднані територіальні громади, які стають спроможними, — сказав очільник законодавчого органу. Ми передали від центральної влади багато повноважень, пов’язаних із реєстрацією бізнесу, майна, наданням адміністративних послуг. Фактично, місцеві ради отримали право затверджувати власні бюджети, не чекаючи державного». Водночас, на думку Володимира Гройсмана, все, що відбувається на шляху змін системи, — це тільки початок.
Володимир Гройсман повідомив, що нині народні депутати реєструють ініціативу стосовно передання у власність земельних ділянок, чи й усієї землі, яка знаходиться поза межами населених пунктів об’єднаних територіальних громад, в їхню власність. А там, де громади поки що не об’єдналися, ці наділи планують передати в управління, щоб місцеві селищні ради могли розпоряджатися землею без будь-яких чиновників та адміністрацій. «Цей закон потребує підтримки в залі Верховної Ради, — зауважив Володимир Гройсман. — Переконаний, тільки-но його зареєструють, ми з вами докладемо всіх зусиль, щоб цей документ ухвалити. Це буде ще один крок на шляху децентралізації».
Одразу після того, як в залі зареєструвалося 309 народних депутатів, розпочалася година запитань до уряду. Віце-прем’єр, міністр культури В’ячеслав Кириленко розповів про те, яким шляхом найближчим часом розвиватиметься духовна сфера нашого життя.
Протягом кількох останніх років бюджет Міністерства культури істотно збільшено, повідомив урядовець. На момент, коли він потрапив на свою посаду, кошторис галузі становив 600 мільйонів гривень. Тепер він сягає 2,6 мільярда гривень.
В’ячеслав Кириленко поінформував про заходи, які планується провести до роковин трагедії у Бабиному Яру. Він повідомив, що 25 березня ухвалено урядове рішення про те, щоб до 29 вересня (коли триватимуть заходи, приурочені пам’ятній даті) звести Алею мучеників і Алею праведників. А от із створенням комплексу пам’яті Героїв Небесної Сотні та музею Революції Гідності можуть виникнути певні проблеми, зауважив міністр. Пов’язані вони, за його словами, не з фінансуванням проектів, а з місцем їх розташування. Облаштувати експозицію у Жовтневому палаці народні депутати відмовилися. Український дім не погоджується демонструвати експонати. Не вирішено й питання забудови ділянки на алеї Героїв Небесної Сотні 3-5. «Ділянка під судами, і в мене великі сумніви з приводу того, що найближчим часом саме там можна буде збудувати новий музей», — сказав В. Кириленко.
Перший заступник міністра оборони Іван Руснак повідомив, що найближчим часом на виконання указу Президента про демобілізацію із лав Збройних Сил та інших військових формувань планується звільнити 45 тисяч військових, які відслужили. Із них із ЗСУ — 42 тисячі осіб. Нині звільнено вже шість тисяч службовців, решту відпустять до кінця квітня. Усі вони отримають належні виплати та військову форму за сезоном (зимову), запевнив чиновник. Натомість основним шляхом доукомплектування військових частин у міністерстві бачать укладення контрактів. Із початку цього року до Збройних Сил відібрано 18 тисяч контрактників, а в квітні ці лави поповнять ще 8 тисяч службовців. Передусім укомплектовують частини, які розташовані в зоні АТО, каже І. Руснак. Туди направляють людей, які вже мають відповідний досвід. Водночас, згідно із розрахунками Генерального штабу, не виключається можливість проведення сьомої черги часткової мобілізації у зменшених обсягах. Її початок, у разі потреби, визначать окремим указом глави держави за поданням Генштабу.
На забезпечення житлом військовослужбовців торік із бюджету виділили 869 мільйонів гривень, повідомив перший заступник міністра оборони. Це дало змогу закупити 1331 квартиру, у тому числі, й на вторинному ринку. Ще понад 100 мільйонів гривень виплачено як грошову компенсацію за належне утримання житлового приміщення. Як благодійну допомогу отримано 38 квартир, 22 — ввели в експлуатацію за рахунок власного будівництва, 15 — отримали за інвестиційними договорами. Цьогоріч загальний фінансовий ресурс на квартирне питання у військовій сфері становить 687,3 мільйона гривень. Планується закупити, отримати та передати військовослужбовцям 1329 квартир. Ще 22 мільйони гривень намічено виплатити сім’ям як компенсацію за належне утримання житла.
Торік понад три мільярди гривень виділили на забезпечення особового складу Збройних Сил основними предметами польового обмундирування. Солдати стовідсотково мають все необхідне, запевнив перший заступник профільного міністра. Створено також запаси для контрактників та новоприбулих вояків.
Після години запитань до уряду з трибуни Верховної Ради виступили представники міжфракційного об’єднання «Єврооптимісти» та інші народні депутати. Вони заявили про те, що парламентарії стикнулися з тиском та політичною маніпуляцією, пов’язаними із проектом змін до Кримінального процесуального кодексу, які стосуються особливостей звернення в дохід держави грошових коштів, валютних цінностей, державних облігацій, казначейських зобов’язань, дорогоцінних металів та каміння, інших цінностей та доходів від них до ухвалення вироку суду. Документ уже прийнято в першому читанні й просувається у Верховній Раді завдяки красивим гаслам та очікуванню людей, сказала, зокрема, Іванна Климпуш-Цинцадзе. «Гра і прикривання ідеалами Майдану, а також боротьба за вкрадені активи Януковича несе за собою велику загрозу захисту власності й породжує потужну машину відбирання власності без суду і слідства», — зауважила вона. Документ, за словами парламентарія, абсолютно суперечить Конституції та міжнародним нормам права. Нині є всі інструменти для того, щоб повернути активи і цінні папери Януковича у власність держави й без ухвалення скандального законопроекту.
До перерви Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій зачитав депутатські звернення. А після неї — народні обранці розпочали виступи з трибуни з приводу актуальних питань. На цьому засідання завершилося.
Цифра
Вартість комплекту обмундирування, взуття та захисту на одного солдата нині становить майже 30 тисяч гривень.
Ярослав Москаленко, Віктор Галасюк.
Юрій Тимошенко.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
