Про нові підходи до оплати праці педагогів повідомила голова Комітету з питань науки і освіти Лілія ГРИНЕВИЧ під час його розширеного засідання. Дискусію присвятили обговоренню доопрацьованого під час підготовки до повторного першого читання проекту закону "Про освіту" (№3491).
"Ми заклали базовий рівень оплати праці вчителів на рівні трьох мінімальних зарплат. Це високий рівень, який позиціонує вчителя в середньому класі, і це більш стійка норма, релевантна до того, що відбувається в країні, ніж середній рівень зарплати по промисловості", -- вважає голова профільного Комітету. Найближчими роками через економічну кризу цього досягти буде неможливо. Тому в "Перехідних положеннях" автори законопроекту пропонують уже з наступного року "зобов'язати уряд піти шляхом просування освітян за чинною тарифною сіткою" до 14-го розряду, повідомила Лілія Гриневич. Нині вчитель вищої категорій і директор школи позиціоновані в тарифній сітці на рівні 11--12-го розряду, а, наприклад, асистент викладача у вищій школі -- на рівні 15-го.
Крім того, автори законопроекту вирішили поки що не запроваджувати обов'язкової сертифікації вчителів. Зупинилися на добровільній. "Її результати будуть враховуватися під час атестації, яка залишається основним механізмом підтвердження відповідності посаді і встановлення кваліфікаційної категорії, -- пояснила Лілія Гриневич. -- Розраховуємо на те, що вчителі, які пройдуть сертифікацію, стануть носіями перетворень у своєму навчальному закладі".
Новий закон має започаткувати реформу середньої освіти -- перехід до 12-річки та профільної старшої школи. Роз'яснення суті змін освітянам Лілія Гриневич назвала "великим викликом", адже нині вони незрозумілі більшості педагогів і батьків.
Зміст нової української школи буде орієнтований на перелік компетентностей, необхідних для сучасної людини і громадянина. В його основі -- ключові компетентності, визначені в ЄС.
Зміниться і структура школи: зокрема, початкова освіта триватиме чотири роки. "Далі -- базова школа, котра називатиметься гімназією, і старша профільна школа, яка матиме два напрями -- академічний ліцей і професійний ліцей", -- пояснила Лілія Гриневич. Стандарт початкової школи має бути однаковим для всіх школярів. "Не може бути жодної стратифікації і різного доступу до освіти для дітей у шестирічному віці. Будь-яке поглиблене вивчення і спеціалізація починається не раніше, ніж на рівні базової освіти...", -- наголосила голова комітету.
Законодавці також забезпечать "гнучку траєкторію" для старшокласників. "Якщо дитина навчається у школі за профілем, який виявиться для неї заскладним або небажаним, вона може змінити своє рішення і перейти на інший профіль -- упродовж або наприкінці першого року навчання в старшій профільній школі", -- пояснила Лілія Гриневич.
В доопрацьованому законопроекті, за її словами, описано "доволі цілісну системну реформу освіти", яка відповідає викликам часу та євроінтеграційним намірам України. Під час доопрацювання документа в ньому з'явилося 11 нових статей. Серед іншого законопроект дає відповідь на запитання, як забезпечити рівний доступ до освіти дітям із сільської місцевості -- в умовах економічної кризи, скорочення видатків на освіту і намірів щодо оптимізації шкільної мережі. У ньому є визначення освітнього округу та опорних шкіл, які, за словами Лілії Гриневич, покликані покращити якість освіти для сільських дітей, а не стати мережею "елітарних навчальних закладів".
Перетворення мають розпочатися вже з 2018 року, проте тривають суперечки про окремі етапи реформи. У МОН вважають за краще розпочинати будівництво "нової української школи" з першого та десятого класів, тобто з початкової і старшої профільної школи. Тим часом у парламентському комітеті вважають, що реформа має стартувати з перетворень у молодшій і середній ланці, тобто з першого і п'ятого класів. У такий спосіб "ми готуємо дітей до старшої профільної школи, в нас є час підготувати мережу та нові стандарти і головне, маємо менші ризики, що не знайдемо фінансування на 12-й рік навчання" -- навела свої аргументи Лілія Гриневич.
За результатами обговорення комітет рекомендував парламенту розглянути законопроект у першому читанні.
Анна ЛУКАНСЬКА.
