Ми, військові пенсіонери, є ветеранами військової служби, в теперішній час знаходимося на службі в органах місцевого самоврядування (виконавчий комітет Харківської міської ради), звертаємося до Вас із таким запитанням.
На підставі Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ виплата пенсійного забезпечення нам була призупинена. Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VІІІ внесені зміни до статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб». Перше речення частини першої цієї статті викладено в такій редакції: «Тимчасово, в період з 1 січня по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І і ІІ групи, інвалідів війни ІІІ групи, ветеранів військової служби і учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах і на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне утримання не виплачується». Такі ж зміни внесено і до статті 37 Закону України «Про державну службу». Разом з цим категорія ветеранів військової служби не внесена до статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». На підставі цього Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не поновлює виплату пенсій ветеранам військової служби, які знаходяться на службі в органах місцевого самоврядування.
Хоча на головній сторінці офіційного сайту Пенсійного фонду України 15 січня 2016 року було розміщено інформацію про поновлення виплат пенсій ветеранам військової служби, що призначені відповідно до законів України «Про державну службу» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У газеті «Голос України» від 19 січня 2016 року керівник Пенсійного фонду також підтвердив факт поновлення виплат пенсій ветеранам військової служби.
Виходячи з вищевикладеного, просимо роз’яснити цю ситуацію, яка склалася з виплатами пенсій військовим ветеранам.
С. П. Донов, А. П. Сербін, О. Ф. Пушкарьов, Ю. І. Сучков, В. М. Широкий, А. В. Левченко.
Це звернення редакція газети переадресувала Пенсійному фонду України, на що директор департаменту пенсійного забезпечення І. Ковпашко повідомив таке.
Законами України від 02.03.2015 року № 213 та від 24.12.2015 року № 911 встановлено особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам.
Так, згідно зі статтею 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції законів № 213 від 02.03.2015 та № 911 від 24.12.2015) тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», далі - особи, на яких не поширюється особливий порядок виплати пенсій), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Якщо особи, які проходять службу в органах місцевого самоврядування, не віднесені до категорії осіб, на яких не поширюється особливий порядок виплати пенсій, виплата пенсії в період роботи в зазначених органах не проводиться, в тому числі і ветеранам військової служби.
Після звільнення таких осіб зі служби в органах місцевого самоврядування та надання до органу Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку як одержувачів пенсії, зокрема, трудової книжки із записом про звільнення, з дня, наступного за днем звільнення, виплату пенсії буде поновлено в повному обсязі.
Р. S.
Звісно, чиновнику простіше сказати «немає прямої вказівки (норми)», а отже, до внесення змін до Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» виплачувати пенсію військовим ветеранам не можна. Проте вирішення проблеми військових пенсіонерів є. Та й саму проблему в даному випадку, як на мене, створюють чиновники Пенсійного фонду.
Як бачимо, в цьому випадку є неузгодженість норм права, яку юристи називають словом «колізія» — протиріччя однієї норми права іншій з одного й того самого предмета регулювання. Тобто, до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб» та «Про державну службу» внесено зміни, які передбачають поновлення у 2016 році виплати пенсій ветеранам військової служби, а норму Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», яка обмежувала виплату пенсій для цієї категорії осіб, практично не змінили (залишили в «старій» редакції») — змінили лише період дії (протягом 2016 року) обмеження виплат пенсій.
Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). Існує декілька способів, за якими можливо визначити нормативно-правовий акт, яким слід керуватися. Зокрема, наш випадок характеризується розбіжністю між загальним (Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування») і спеціальним нормативно-правовим актом (Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб»). Будь-який юрист знає, що у цьому разі перевага надається застосуванню спеціального нормативно-правового акта. Тобто мають бути застосовані норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і деяких інших осіб», які передбачають право працюючих ветеранів військової служби на отримання з 1 січня 2016 року пенсії.
До того ж варто нагадати і про існування ст. 22 Конституції України, яка встановлює положення про те, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. А при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У такому випадку колізія норм права вирішується застосуванням акта вищої юридичної сили — Конституції України.
Таким чином, аби добитися поновлення своїх прав і виплат пенсій, ветеранам військової служби необхідно звернутися до адміністративного суду. Це варто зробити і тому, що, крім судів, ніхто з чиновників поновлювати виплати пенсій не буде, а суди сьогодні справно виконують свої функції і порушені права пенсіонерів відновлюють.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі
головуючого-судді Борденюка В.В.,
при секретарі Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУПФУ в місті Києві про визнання протиправними дії щодо відмови поновити виплату пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії.
У позовній заяві вказує на те, що з вересня 2008 року він перебуває на обліку в ГУФПУ в місті Києві та отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; однак, починаючи з 01.06.2015 року відповідач протиправно відмовив у поновленні йому виплати пенсії.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягаючи на підставах та обставинах, викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, надавши суду заперечення, в обґрунтування яких посилається на те, що 01.06.2015 року скасовані норми щодо призначення пенсії.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до такого висновку.
За приписами ч. 3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, позивач є полковником запасу, "Ветеран військової служби", проходив військову службу у Збройних силах понад 25 років (з 1983-го по 2008 роки), був звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я з посади старшого офіцера відділу постачання речового майна Департаменту постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України у 2008 році.
З вересня 2008 року і по даний час він перебуває на обліку ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 03.07.2015 # 13848/12/М-1422 позивача повідомлено про відмову у поновленні виплати пенсії.
Відмова Фонду ґрунтувалась на тому, що до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не внесено зміни щодо порядку виплати пенсії особам, що працюють на посадах державних службовців.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач 19.06.2015 року звернувся до управління пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про поновлення виплати пенсії, призначеної на підставі вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, пенсійне забезпечення військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Згідно з Законом України # 213 від 02.03.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" внесено зміни у тому числі і до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами) тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених, зокрема Законом України "Про державну службу", пенсії призначені відповідно цього Закону, не виплачуються.
У зв'язку із цим позивачу, як особі, що працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених законом України "Про державну службу", з 1 квітня 2015 року пенсія не виплачується.
Разом з тим відповідно до частини п'ятої розділу III Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" з 1 червня 2015 року скасовано норму щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до закону України "Про державну службу", тобто з 01.06.2015 військові пенсіонери не підпадають під дію норми статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
Водночас відповідно до пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року # 213-VIII у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", "Податкового та Митного кодексів України", "Положення про помічника-консультанта народного депутата України".
Вказаний в пункті 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону # 213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 1 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про державну службу" щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
У теперішній час особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 1 червня 2015 року особам, які підпадають під дію Закону України "Про державну службу", пенсія призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що з 1 червня 2015 року виплата пенсії, призначеної позивачу відповідно до Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підлягає відновленню.
Разом із тим суд відхиляє доводи відповідача про те, що поновлення позивачеві виплати пенсії можливе лише із внесенням змін до статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Так, вказана обставина не повинна зумовлювати порушення конституційних прав громадянина на виплату пенсійного забезпечення; при цьому суд враховує те, що і до внесення законодавцем відповідних змін у статтю 54 вказаного Закону, закріплена нею правова норма у чинній редакції може бути застосована при поновленні виплати пенсії позивачу, для уникнення порушення його конституційних прав на пенсійне забезпечення.
При цьому суд враховує те, що поновити порушене право права позивача іншим шляхом ніж відновлення виплати пенсії неможливо.
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача і зобов'язання відповідача відновити виплату позивачеві пенсії з 1 червня 2015 року у раніше призначеному розмірі.
З урахуванням вимог ст. 94 КАС України, Закону України "Про судовий збір", суд приходить висновку, що з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 487,20 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 69-71, 158-163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання поновити виплату пенсії задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_2 Управління пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у поновлені ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.06.2015 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поновити виплату пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ОСОБА_1 (паспорт громадянина України ЕС 132121, виданий Сімферопольським РВГУ МВС України в Криму 31 травня 1996 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з 01.06.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Святошинський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
СУДДЯ:
