Тільки через рік і сім місяців ідентифікували загиблого під Іловайськом у серпні 2014-го молодшого лейтенанта з Вінниччини 24-річного Олександра Лобжина.
Весь цей час його батьки сподівалися, що син живий, що, можливо, перебуває у полоні бойовиків, але... Наприкінці березня нинішнього року у село Перемога Козятинського району, звідки родом боєць, надійшла сумна звістка. Результати дослідження ДНК підтвердили, що хлопець загинув у серпні 2014 року під Іловайськом, у жовтні того ж року похований у Дніпропетровську як невідомий солдат.
Як розповіла кореспонденту «Голосу України» сільський голова Перемоги Майя Поліщук, Олександр був надзвичайно вихованою людиною. Виріс у сім’ї вчителів, його батько Володимир Володимирович й мати Алла Олександрівна продовжують працювати у місцевій школі. Після закінчення школи Сашко вступив на навчання до Житомирського державного технологічного університету. По закінченні влаштувався на роботу. На Донбас його призвали за мобілізацією.
Це вже другий загиблий у зоні АТО боєць з села Перемога. У 2014 році обірвалося життя професійного військового, старшого лейтенанта Володимира Чорноуса, який служив командиром зенітно-ракетного взводу. Тоді їхній підрозділ виходив із району луганського аеропорту і потрапив під вогонь. Саме там загинув 25-річний офіцер. На будинку у селі, де проживав відважний воїн, односельці встановили меморіальну дошку.
Вінницька область.
На знімку: таким залишиться у пам’яті захисник рідної землі Олександр Лобжин.
Фото надано автором.
