Проблеми залучення інвестицій для модернізації ЖКГ та шляхи їх вирішення розглянуто на слуханнях у Комітеті з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Участь у слуханнях, крім народних депутатів, узяли, зокрема, представники Рахункової палати, Мінрегіонбуду, Міненергетики, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, Київської міської державної адміністрації, представники профільних асоціацій та місцевих органів влади.
Не секрет, що сектор ЖКГ перебуває нині у жахливому стані. Реконструкція, модернізація підприємств тепло- і водопостачання потребують значних витрат. Вирішити ці питання лише за кошти державного або місцевих бюджетів неможливо.
Видається, що галузь ЖКГ найважча для залучення інвестицій. Але насправді, зауважив перший заступник голови комітету Дмитро Андрієвський (на знімку), це один із тих напрямків, де ми можемо залучати дуже серйозні, надзвичайно потужні міжнародні інвестиції. Нині, за його словами, дуже багато міжнародних організацій, інвестиційних фондів зацікавлені в тому, щоб значно поліпшити якість надання послуг в Україні. «Лише протягом двох останніх років урядом залучено майже 2 млрд. дол. США і 632 млн. євро інвестиційних коштів, — зауважив він. — Але мене турбує інше — як уряд поводиться з цими інвестиціями».
Як приклад Д. Андрієвський навів Бортницьку станцію аерації. За його словами, він та його колега народний депутат Віталій Сташук (екс-депутат Київської та Дарницької районної у місті Києві рад) чотири роки працювали над питанням її реконструкції. «Було підписано і ратифіковано відповідні угоди. Але, на мою думку, уряд зробив усе, щоб закрити цей проект. Фактично щотижня робиться щось для того, щоб ці кошти не прийшли на Бортницьку станцію аерації. Починаючи від організаційних питань надання і виконання Україною своїх зобов’язань по п’ятому пусковому комплексу, і закінчуючи організаційними питаннями. Народні депутати навіть гроші у держбюджеті передбачили, але вони розподілені так, що більшість інвестиційних коштів з українського бюджету припадає на грудень. Нічим іншим, як знущанням, я не можу це пояснити», — сказав він.
Нагадаємо, відповідно до ратифікованої у вересні минулого року угоди, Японське агентство міжнародного співробітництва надає Україні пільговий кредит у сумі понад 900 мільйонів доларів США строком на 40 років, із них 10 років — пільговий період під 0,1% річних для реалізації проекту модернізації станції очистки стічних вод.
Заслухавши та обговоривши надану під час слухань інформацію, їх учасники визначили коло проблемних питань, що гальмують інвестиційну діяльність. Це, зокрема, невідповідність стандартам ЄС нормативно-правової бази в частині вимог до енергоефективності, недоліки підготовки проектних пропозицій, організація й проведення тендерних закупівель.
Проект рішення за підсумками комітетських слухань ще доопрацьовуватиметься протягом тижня — учасники засідання зможуть надати свої пропозиції.
Тим часом Мінрегіонбуду спільно з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження рекомендується прискорити роботу зі створення і функціонування Фонду енергоефективності. А місцевим органам влади — сприяти підготовці нових масштабних проектів державно-приватного партнерства в сферах міської інфраструктури та ЖКГ. Водночас комунальні підприємства зобов’язуються скоротити непродуктивні витрати ресурсів щонайменше на 30% протягом наступних двох років.
Дослівно
Перший заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Дмитро Андрієвський: «З одного боку, маємо дуже серйозні можливості залучення міжнародних інвестицій, ресурсів для реконструкцій, реалізації потужних проектів, маємо підтримку депутатського корпусу, а з другого — менеджмент урядовців навіть задовільним назвати важко».
