Ситуація на сході нашої країни складна й має тенденцію до подальшого загострення, констатують у штабі АТО. За добу (дані на ранок 6 квітня) гібридні військові формування 76 разів обстріляли українські позиції, використовуючи при цьому зброю, заборонену Мінськими домовленостями. Наші бійці продовжують зміцнювати опорні пункти уздовж лінії розмежування, поповнюють боєприпаси, необхідні для ефективного протистояння, повідомляють у прес-центрі антитерористичної операції.
Водночас триває демобілізація військовослужбовців «четвертої хвилі», у результаті якої до кінця квітня додому мають повернутися майже 40 тисяч українців. У Генштабі поки що не оголосили про старт чергової сьомої мобілізації. Розраховують, що захисників, які йдуть на «гражданку», замінять контрактники — на сьогодні таких уже 18 тисяч.
Ну, а поки що, щоб не оголювати передові позиції, відбуваються внутрішні переміщення і ротація особового складу.
У березні різко зросла кількість жертв серед українських військовослужбовців на Донбасі. Цей показник найвищий за останні півроку. Про це йдеться у дослідженні, оприлюдненому Українським інститутом досліджень екстремізму. До основних чинників, що призводять до ескалації воєнного конфлікту, заявляють в інституті, належать: а) тиск на українську сторону у зв’язку з необхідністю впровадження частини рішень, які стосуються Мінських угод; б) поступове скорочення «сірої зони» між противниками, що стимулює можливість бойового контакту між ними.
Розв’язати обидві проблеми можливо винятково через запровадження реального посередництва. «Постає необхідність введення міжнародного миротворчого контингенту для контролю над «сірою зоною», — заявив експерт інституту Богдан Петренко. — Таке посередництво гальмуватиме і провокації, і тиск на українську сторону. І відповідно — зупинить ескалацію воєнного конфлікту».
У разі гальмування цього процесу подальше загострення неминуче. «У росіян продовжується падіння довіри до Путіна, і паралельно відбувається погіршення ставлення до українців. Це вибухова суміш, яка може призвести до того, що російська інтервенція в Україні відновиться, — вказує Богдан Петренко. — Поки що це лише інформаційний тиск, залякування, елемент «гібридної війни». Але і виведені з Сирії війська, і міжусобні розбірки між «ДНР» і «ЛНР», і вибори до Державної Думи, заплановані на вересень, і традиції збільшувати рейтинг «війною» разом можуть призвести до відновлення воєнної агресії в Україні».
Зрозуміло, що Москві не вигідно введення міжнародного миротворчого контингенту на Донбас. Вона намагається контролювати там ситуацію винятково своїми силами і блокуватиме всі рішення Радбезу ООН, які не відповідають її інтересам. Це країна-агресор вкотре підтвердила через заяви своїх маріонеток — представників самопроголошених «ДНР» і «ЛНР» Владислава Дейнега і Дениса Пушиліна — з приводу ініціативи Києва домогтися введення на тимчасово окуповані території збройної міжнародної поліції для забезпечення безпеки виборів.
«Озвучка» Кремля стверджує: створення такої поліції не передбачене Мінськими угодами й прямо їм суперечить. Пушилін і Дейнего попереджають, що спроби ввести міжнародний збройний контингент «не тільки не додадуть стабільності, але навпаки — призведуть до масштабних бойових зіткнень».
Тим часом у Мінську на тлі загострення ситуації на сході України Тристороння контактна група намагається узгодити політичні питання, на вирішенні яких наполягає саме російська сторона. Вчора у білоруській столиці мали обговорювати тему безпеки і звільнення заручників. Саме від цих пунктів залежить подальша реалізація Мінських угод. На момент, коли верстався номер, остаточні підсумки переговорів ще не були відомі.
Президент України, перебуваючи з візитом у Японії, ще раз озвучив умови проведення виборів на Донбасі: повне припинення вогню, виведення російських військ, контроль над кордоном і доступ спецмісії ОБСЄ.
