На політичній шахівниці та в коаліційних перемовинах встановлено новий «дедлайн» — наступний тиждень, який у парламенті буде пленарним. Не виключено, що у вівторок, 12 квітня, у Верховній Раді нарешті може бути оголошено про створення нової коаліції та проголосовано за переформатування уряду. Якщо ж дива не станеться — неминучі дочасні парламентські вибори, до яких уже активно готуються майже всі політичні сили. Найімовірнішим варіантом є те, що нова парламентська коаліція базуватиметься на двох найбільших депутатських фракціях — Блоку Петра Порошенка та «Народний фронт», які поповнять свої лави за рахунок позафракційних народних депутатів.

 

Саме такий прогноз висловила в ефірі одного з телеканалів народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Ірина Луценко. За її словами, є попередня домовленість про входження до складу фракцій БПП і «Народного фронту» ще шістьох-вісьмох позафракційних депутатів, які раніше голосували зі старою коаліцією. Станом на вчора, у двох найбільших депутатських фракціях — БПП та «Народний фронт» — налічувалось 222 депутати. А для ухвалення рішень у парламенті необхідно щонайменше 226 голосів.


«Блок Петра Порошенка, який став ініціатором створення нової коаліції, і «Народний фронт» вирішили все-таки створити нову коаліцію з допомогою позафракційних народних депутатів, — сказала І. Луценко. — Ці переговори підходять до завершення. На сьогодні знаю, що проведено переговори, і позитивного рішення домоглися від шістьох-вісьмох позафракційних депутатів. Думаю, що на наступному пленарному тижні ініціатива створення нової коаліції буде вирішена, і коаліція буде створена. Ймовірно, вона базуватиметься на двох основних фракціях — Блоку Петра Порошенка і «Народний фронт».


Перехід у «демократичну опозицію»


«Батьківщина» вийшла із коаліційних перемовин 5 квітня, коли Юлія Тимошенко заявила, що її політична сила переходить у «демократичну опозицію». Її колега по фракції Сергій Власенко так прокоментував рішення «Батьківщини»: «Проблема полягає в тому, що політика, яку проводить уряд України, є абсолютно неправильною з точки зору українських громадян. Це неправильна соціальна, бюджетна, фінансова політика. Можливо, це правильна політика з точки зору МВФ, але точно не з точки зору громадян України. Ми про це говорили рік. І коли ми побачили, що не можемо впливати на цю коаліцію зсередини, ми з неї вийшли з ідеологічних мотивів».

Після того, як за «Батьківщиною» із коаліції вийшла фракція «Самопомочі» та почалися нові переговори про переформатування коаліції, «Батьківщина» заявила, що її не цікавлять посади в уряді, але висунула п’ять ключових вимог — продовжити мораторій на продаж сільськогосподарської землі, індексацію зарплат і пенсій, скасування податку не пенсії, зниження тарифів, підняття економіки через виконання вимог малого та середнього бізнесу. Але переговорний процес, за словами С. Власенка, почав нагадувати діалог сліпого з глухим. «Ми вирішили, що більше переконувати ці дві великі фракції не будемо, — додав депутат. — Якщо вони вважають, що та політика, яка проводилася два роки і привела до зубожіння українських громадян і не принесла жодних реформ, є правильною, то нехай беруть на себе відповідальність». Без мікрофонів депутати від «Батьківщини» розповідають, що на коаліційних перемовинах фракції БПП та «Народний фронт» погодились лише на одну вимогу фракції — надати державну підтримку фермерам.


Водночас представник фракції «Народний фронт» Андрій Помазанов висловив досить несподівану думку. За його словами, заява лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко про перехід в опозицію — не що інше, як «публічне визнання співпраці з Опоблоком, яку «Батьківщина» веде впродовж останніх років».


«Депутати від «Батьківщини» голосно обурювались ситуацією зі зміною уряду, висували умови вступу до коаліції, пропонували ухвалити відверто популістські закони. А у підсумку, фактично, підтримали Опоблок, оголосивши про перехід в опозицію до демократичних сил», — відзначив А. Помазанов. На його думку, «Батьківщина» сьогодні «активно розгойдує владний човен, аби зірвати створення більшості й домогтися проведення дочасних виборів». Цю саму мету переслідує і колишня Партія регіонів, яка разом з дочасними виборами домагається і проведення виборів на Донбасі.


Рокіровки


Народний депутат від Радикальної партії Ігор Попов у своєму блозі висловив припущення, що коаліція «на двох» буде потрібна лише для юридичної формальності — внесення кандидатури прем’єр-міністра (за Конституцією, кандидатуру прем’єра має вносити парламентська коаліція, яка може складатися лише з депутатських фракцій, а не груп). А наступні рішення прийматимуться значно ширшим колом. «Зрозуміло, що за наявності 226—230 депутатів зібрати їх усіх навіть для голосування за склад уряду чи його програму буде неможливо, — вважає депутат. — Тому треба розуміти, що насправді створюється, або точніше легалізується нова ширка — коаліція БПП-НФ-ВН-Відро-Оппо (Блок Петра Порошенка, «Народний фронт», «Воля народу», «Відродження», Опозиційний блок. — Ред.). І всі ключові рішення по кадрах, по Генпрокурору, по приватизації, амністії бойовикам, виборах в ОРДЛО планують приймати саме таким плюс-мінус складом».


Не вельми оптимістичний у прогнозах і екс-голова Верховної Ради, а нині народний депутат із депутатської групи «Воля народу» Володимир Литвин. «Українська держава нагадує сьогодні будівлю, яку обнесли ззовні й зсередини риштуванням. Подають це як капітальну реконструкцію (читай — реформи), а насправді у такий спосіб утримують її від обвалу, не знаючи що насправді робити, — написав він у своєму блозі. — Проголошення тотальних реформ, в усьому і скрізь, не слід сприймати як осмислене бачення «проекту України», а як відсутність взагалі будь-якого державного бачення. Накидання ж на Україну, без будь-якої прив’язки і адаптації, західних лекал лише посилює трагічність і абсурдність ситуації. Взагалі ми можемо стати свідками народження в світі «гібридного» авторитаризму та навіть тоталітаризму. Демонстрації сили над правом і законом».


У свою чергу, Опозиційний блок підготував програму виходу України з кризи із 10 пунктів. Насамперед — це відновлення миру в країні, підвищення зарплат і пенсій, скасування пенсійної реформи, стимулювання розвитку економіки та децентралізація. Про це учора заявив народний депутат від Опозиційного блоку Сергій Льовочкін. «Опозиційний блок підготував цей план — 10 кроків по виходу з кризи, — сказав він. — Його основна ідея: розвиток економіки і поліпшення життя людей стає національною ідеєю. Результати такого підходу відчує кожен українець, причому вже в перші місяці дії нашої програми». Йдеться також про збереження ПДФО на рівні 15%, зниження податку на прибуток з 18 до 15%, відновленні спеціального режиму оподаткування для сільгоспвиробників, децентралізацію в бюджетній сфері — до місцевих бюджетів повинні надходити 100% зборів від ПДФО і 50% від податку на прибуток. І вже цього року обіцяють зростання доходів українців на 42% за рахунок реального макроекономічного прогнозу. Втім, це також дуже нагадує підготовку до дочасних парламентських виборів.


Хід конем


Учора зробив свій хід на політичній шахівниці й Президент України Петро Порошенко, хоча й з далекої країни вранішнього сонця. Під час офіційного візиту до Японії на зустрічі з представниками японського бізнесу глава держави висловив упевненість, що після його повернення з Японії в Україну буде призначено новий Кабінет Міністрів. Як ідеться у повідомленні прес-служби Президента, Петро Порошенко відзначив, що Україна робить все для покращення інвестиційного клімату, та додав, що після його повернення до України буде затверджено новий уряд, зорієнтований на проведення реформ, імплементацію Угоди про асоціацію з ЄС, співпрацю з МВФ та боротьбу з корупцією. Раніше П. Порошенко закликав Верховну Раду призначити новий уряд ще до 29 березня, однак цього не було зроблено. І заявляв, що часу в депутатських фракцій, щоб нарешті порозумітися та домовитися, — обмаль. І навіть не 30 днів.