Останніми днями розмови про формування нової коаліції помітно вщухли. Ключові політичні гравці переключилися на обговорення результатів референдуму в Нідерландах або продовжують смакувати офшорним скандалом. Ці теми обговорюють у суспільстві, й вчасно висловитися з цього приводу — означає отримати помітний плюсик у ймовірних перегонах, на які, схоже, ставлять більше, аніж на вдале існування нинішнього складу парламенту.
Уже з понеділка переформатування мало б стати на порядку денному Верховної Ради. Однак у четвер новин про будь-які переговори чи консультації з цього приводу не було. Натомість парламентарії від різних фракцій говорили про законопроекти, які варто розглядати першочергово. Стосувалися ці розмови широкого кола питань — від енергобезпеки до виборчого законодавства. Складається враження, що народні депутати готові обговорювати всі аспекти нашого життя, тільки не долю більшості. І не дивно, адже голоси для ухвалення резонансних законів у залі поки що є — хоч коаліція формально й розпалася, технічно, як показують голосування останнього пленарного тижня, вона все-таки існує.
Водночас для того, щоб запропонувати Президенту кандидатуру нового Прем’єр-міністра, потрібні не ситуативні, а реальні 226 підписів представників коаліції, яка б існувала не віртуально, а на папері. Поки що більше охочих підписатися під Коаліційною угодою, аніж депутати від Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту», немає. Однак розмови ведуться про те, що до наступного тижня ці партії поповнять свої лави політичними «новобранцями». Серед тих, хто готовий долучитися до БПП, прозвучало прізвище члена депутатської групи «Воля народу» Євгена Рибчинського. Не минуло й півдня від оприлюднення такої інформації, як з’явилася інша — спростовуюча. Про те, що Ю. Рибчинський не збирається долучатися ані до пропрезидентської партії, ані до «Народного фронту». В офіційній заяві від депутатської групи повністю виключається можливість переходу окремих її представників до інших фракцій. Але група готова вести «публічну дискусію про входження до коаліції».
Поки дві найбільші фракції в парламенті займаються своїм доукомплектуванням для створення більшості, в інформаційному полі виникла дискусія про те, хто найбільша опозиція. Так, представник Опозиційного блоку Юрій Павленко, коментуючи заяву Юлії Тимошенко про перехід її партії «Батьківщина» в опозицію, наголосив, що «дійсно опозиційна сила сьогодні в Україні одна», маючи на увазі свою фракцію. «Ті, хто бігає по маршруту «коаліція—опозиція і назад», — це партії, які борються за популярність, а не за інтереси людей», — сказав він. Нагадаємо, ще раніше про перехід в опозицію оголосила «Самопоміч» і повністю самоусунулася від коаліціади. Поки що пасьянс розкладається так, що маємо в парламенті більше представників опозиції, аніж коаліції. Однак час ще є. Можливо, пауза, взята українськими парламентаріями для обговорення міжнародних питань, зіграє їм на руку, і до наступного тижня все ж вдасться створити більшість, яка проіснує хоча б до того часу, доки ухвалять кандидатуру Прем’єр-міністра. Але те, що відбувається, дедалі більше нагадує передвиборні перегони, а не спроби дійти консенсусу з приводу формату нинішнього складу парламенту.
Натомість народний депутат, який щойно поповнив лави Блоку Петра Порошенка, Олександр Бригінець повідомив, що коаліція, яка формується на базі двох найбільших фракцій парламенту, вже налічує майже 230 депутатів. Щоправда, ця цифра у парламентарія вийшла з урахуванням голосів Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана та його Першого заступника Андрія Парубія, які не можуть входити у фракції та підписати Коаліційну угоду. Парламентарій навіть припустив, що нову Коаліційну угоду підпишуть 12 чи 14 квітня, а також те, що невдовзі до її двох засновників долучиться третя політична сила. На його думку, це може бути «Самопоміч», адже економічна і соціальна програма цієї партії «найбільш близька до того, що пропагує БПП і «Народний фронт».