І до розвитку цієї філософії має долучитися кожен

 

Туризм — фактично один із найбільших секторів світової економіки. На долю міжнародного туризму припадає шість відсотків загального обсягу світового експорту та майже 30 відсотків світового експорту послуг. Це один із небагатьох секторів, який має позитивну тенденцію зростання, і вже до 2030 року кількість міжнародних туристичних відвідувань зросте з 582 мільйонів (2014 рік) до 1,8 мільярда візитерів. І частину цього світового потоку туристів може прийняти наша країна. Що саме потрібно для цього зробити, обговорювали учасники парламентських слухань: «Розвиток туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної привабливості України» (на знімку).

 

 

Маючи для розвитку галузі абсолютно всі, так би мовити, параметри: це і географічне розташування, і наявність величезної кількості культурних та природних заповідників, — маємо більше уваги приділяти туризму, зокрема з точки зору державної політики, переконана заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Клименко.


За її словами, Агентство з туризму протягом 2014—2015 років перебувало в стадії реорганізації. Наприкінці вересня минулого року при Мінекономіки було сформовано відділ, який відповідав за розвиток туризму. Нині він перетворений на департамент. Щоправда, зауважила Ю. Клименко, ні минулого, ні нинішнього року в державному бюджеті не було передбачено жодної копійки на розвиток туризму та його інфраструктури. Тож усе, що було зроблено протягом п’яти місяців, — це внутрішній ресурс, гроші донорів і людська винахідливість. Зокрема, за цей час було проведено низку маркетингових, інформаційних заходів. Водночас було розроблено стратегію розвитку туризму і курортів на 2016—2020 роки. «На даний момент ця стратегія передана на затвердження центральних органів влади. Але вже нині ми чуємо: можете реалізувати вашу стратегію, але без бюджетного фінансування, — наголосила заступник міністра. — Що ставить її виконання взагалі під сумнів».


На думку голови Комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Артура Палатного, за належної уваги з боку уряду, політичної волі перших осіб держави туризм може стати вагомим чинником і навіть рушійною силою соціально-економічного розвитку суспільства. «У таких країнах, як Іспанія, Франція, Італія, Велика Британія, Туреччина, Греція на рівні керівників держав та урядів це зрозуміли набагато раніше, на жаль, за нас». Серед проблем депутат назвав відсутність Державної цільової програми розвитку туризму та курортів (попередня закінчила своє існування ще в 2010 році) та брак фінансування.


«Наступний крок у розв’язанні проблеми — забезпечення законодавчого нормативно-правого врегулювання діяльності сфери туризму та курортів, — зауважив водночас А. Палатний. — По-перше, давайте разом визначимося, які зміни необхідно напрацювати в туристичному законодавстві. По-друге, розробити стандарти і технічні регламенти, яких не вистачає. По-третє, домогтися використання надходжень від туристичного збору виключно на заходи з розвитку туризму у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. Інакше туристичний збір втрачає будь-який економічний сенс».


За словами депутата, відповідний законопроект уже зареєстровано, але, на жаль, він уже півроку чекає висновку бюджетного комітету.


Виступив на слуханнях і Міхеіл Саакашвілі, екс-президент Грузії, а нині — голова Одеської ОДА (до речі, саме його виступ зірвав найбільше оплесків у сесійній залі). За його словами, на початку його президентства країну Грузію мало хто знав. На той час кількість візитерів налічувала мізерну кількість, переважно це були місцеві, які їздили країною. До кінця його каденції кількість туристів становила вже понад п’ять мільйонів. «Таке зростання відбулося тому, що ми почали самі для себе відкривати країну. Маленьку країну, вдесятеро меншу, ніж Україна. Я почав їздити та відкривати багато нових місць. Зокрема, гірські печери. Як відкрив? Ми провели там засідання уряду. Про них ніхто не знав, а дізналися всі. Бо питання, які обговорювали, були гострі, до того ж вівся прямий репортаж із печери. Через деякий час це місце стало світовим брендом», — розповів 
М. Саакашвілі.


За його словами, бум туризму розпочався у Грузії після російського вторгнення у 2008 році: «Ми ухвалили філософське рішення: або ми жаліємося світові, що нас окупували, або взагалі замовчуємо ці факти і говоримо лише про позитивні сторони Грузії. Тобто або орієнтуємося на майбутнє, або думаємо як бути, видаємося жертвою агресії. А цих жертв стільки у світі, вони всім набридли...».


Креативні підходи, які використовувало нове керівництво, принесли свої плоди. Так, у маленькому селищі Сігнахі створили «старе місто», яке видавалося, ніби будівництво ХVІ століття. Назвали його «містом кохання», адже там можна одружуватися цілодобово. Так само було перетворено й Батумі, яке перед розвитком нагадувало, швидше, невелике занедбане містечко.


Головне на цьому шляху — мати державну політику, переконаний М. Саакашвілі: «А що таке державна політика? Це коли ти сам віриш у свою країну, любиш її».


Говорили на слуханнях про різні сфери туризму: медичну, культурну, спортивну, зелену. Про те, наскільки сильно туризм пов’язаний з економікою, екологією, загалом з усіма сферами. «Але, мені здається, найважливіше те, що туризм є певною філософією. Філософією бачення своєї країни, свого міста, свого регіону чи села. І насправді до розвитку туризму, до розвитку цієї філософії має долучитися кожен на тому місті, де він працює», — зауважила, підбиваючи підсумки слухань, заступник Голови Верховної Ради Оксана Сироїд.

 

ЦИТАТА

 

Міхеіл СААКАШВІЛІ, голова Одеської ОДА:


«Щоб розвиватися, потрібно просто мати сильну волю та бачення. Треба вірити, що це можливо, а в Україні це на 100 відсотків можливо. Треба любити свою країну, без цього такі речі не робляться, потрібно самому хотіти, хотіти відпочивати на батьківщині».

 

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.