Згідно з попередніми даними, 61 відсоток нідерландців, що прийшли на дільниці, висловилися проти Угоди про асоціацію України з ЄС. Явка в 32 відсотки хоч і має не надто переконливий вигляд, але достатня для визнання референдуму таким, що відбувся. Учора Президент Європейської ради Дональд Туск заявив, що чекатиме на рішення уряду Нідерландів. «Я продовжую контактувати з прем’єр-міністром Марком Рютте з цього приводу, бо хочу почути, які висновки він і його уряд роблять із референдуму і якими будуть їхні наміри. Угода ЄС—Україна продовжує застосовуватися. Ця угода була ратифікована рештою 27 державами-членами».
«Ніхто не може стояти на шляху України до Європи, бо Україна завжди була в Європі і завжди там залишатиметься», — так відреагувала Президент Литви Даля Грибаускайте на результати екзит-полів референдуму, що відбувся 6 квітня в Нідерландах. Її звернення до українського народу вчора МЗС Литви передав нашим ЗМІ. «Зараз не час втрачати надію чи ставити під питання європейський вибір України», — йдеться у ньому.
«Положення угоди про вільну торгівлю де-факто вже набрали чинності. Процес інтеграції може зайняти більше часу, ніж ми думали. Проте кінцевий результат зрозумілий, він був визначений на Майдані». «Немає сумнівів, що майбутнє України в руках кожного українця. Сьогодні маємо стати більш об’єднаними та рішучими, готовими до реформ, інтеграції та нової європейської України». «Литва та вся Європа будуть на вашому боці. Слава Україні».
Нідерландам доведеться переглядати документ
І хоча результати плебісциту виявилися невтішними для України, підстав для песимізму нині вистачає і в уряду Нідерландів та офіційного Брюсселя. Адже те, що сталося в Нідерландах 6 квітня, може виявитися найбільшим випробуванням на міцність для Європейського Союзу. Можливо, навіть серйознішим, ніж криза біженців, проблема санкцій проти Росії та плани Великої Британії залишити спільноту.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вже заявив: «Якщо підсумки референдуму залишаться такими, як сьогодні, то ми не можемо продовжити ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною. Це моя політична думка».
«Табір «проти» явно переміг. Ми чекатимемо остаточних результатів... Ми будемо йти крок за кроком. Після обговорення результатів в уряді ми дискутуватимемо з парламентом і нашими європейськими партнерами».
Прем’єр пообіцяв не шкодувати часу, щоб переглянути угоду і задовольнити всі сторони — і на національному, і на європейському рівнях. А також — ухвалити «акуратне» рішення: «Ми не хочемо підводити тих, хто прийшов голосувати, і з повагою ставимося до їхнього вибору — за чи проти».
Сподіватися, що й уряд, і парламент спробують зневажити рішення консультативного референдуму, справді не варто. По-перше, такий референдум проводиться в країні уперше: закон про консультативний коригуючий референдум, який дозволяє виставляти для плебісциту акти, вже ухвалені парламентом, набув чинності тільки торік 1 липня. Тож хоч референдум і має консультативний характер, було б щонайменше некоректно визнати, що думка нідерландців нічого не означає для уряду. А ще — небезпечно, оскільки країна — напередодні парламентських виборів.
Згідно з процедурою після проголошення офіційних результатів в нідерландському парламенті знову мають розглянути угоду. Депутати знову дискутуватимуть і ухвалюватимуть рішення. І хоча нині формально в парламенті і в уряді вистачає сил, які підтримують Україну в прагненні приєднатися до Євроспільноти, не відомо, яким буде розклад голосів, коли за голосуванням пильно стежитиме потенційний виборець. У разі якщо парламент усе-таки відмовиться схвалити угоду, розпочнуться дебати і переговори з Брюсселем на предмет, як саме виходити з ситуації.
0,6 відсотка від усього населення Європи кажуть «ні» 45 мільйонам українців
Не можна сказати, що Брюссель захоплений зненацька: результати всіх соцопитувань попереджали, що нідерландці, найімовірніше, скажуть угоді «ні». Нині ЄС вирішив залишити м’яч на половині Амстердама і зачекати, яку тактику обере уряд Нідерландів. Ця країна має надати свої пропозиції з реагування на негативні результати референдуму щодо Асоціації Україна—ЄС. Про це в інтерв’ю Deutschlandfunk заявив голова фракції Європейської народної партії в Європарламенті Манфред Вебер. Депутат Європарламенту, голова групи Друзів Європейської України Петрас Ауштревічус також наполягає, що рішення проблеми повинні шукати ті, хто її створили, тобто нідерландці. А євродепутат Яцек Саріуш-Вольський узагалі поклав відповідальність за ситуацію саме на уряд Нідерландів, заявивши, що той був пасивним упродовж усієї кампанії (до слова, нині саме ця країна головує в ЄС).
Результат референдуму — «не дуже добра новина, перш за все, для Нідерландів, бо це вони зараз повинні вирішувати цю проблему, у той час, коли документ уже був ратифікований парламентом», — переконаний і голова Комітету Асоціації Україна—ЄС Європейського парламенту Андрій Пленкович. Наразі Європарламент разом із іншими інституціям проводить аналіз ситуації для пошуку можливого вирішення питання. «Я думаю, що це навіть несправедливо, щоб делегувати народу вирішувати питання, які визначають стратегічне бачення іншого народу без того, щоб вони (інший народ) були у позиції адекватно впливати на дискусію. З моєї точки зору, це не має бути питанням референдуму. Це — несправедливо. Хіба це не абсурд, коли тільки 0,6% від усього населення Європи сказали «ні» набранню чинності угоди для країни з населенням у 45 мільйонів? Цю математику нелегко проковтнути», — цитує Пленковича УНІАН. На думку євродепутата, рішення буде знайдено.
Що далі?
Якщо подивитися на угоду (а вона, зокрема, розміщена на сайті Урядового порталу), то можна побачити, що серед підписантів є не тільки 28 країн—членів ЄС та Україна, а й офіційний Брюссель. І більша частина угоди стосується саме союзної компетенції ЄС, зокрема й положення про так зване тимчасове застосування. Отож і угода, й зона вільної торгівлі, принаймні на «тимчасових правах», діятимуть у будь-якому разі. При цьому часових меж «тимчасове застосування» не має. Формально прописано: до завершення процесу ратифікації. І якщо для цього знадобиться п’ять чи десять років, положення таку можливість допускають. Інше питання, чи захоче офіційний Брюссель чекати аж так довго? Скоріш за все — ні, і вже найближчим часом сторони шукатимуть юридичні можливості, як вийти з глухого європейського кута, якщо Амстердам усе-таки відмовиться від ратифікації. Водночас ніщо не може змусити 27 країн, які вже ратифікували угоду, відмовитися від своїх рішень. Навіть заяви, що результати референдуму можуть поставити під сумнів перспективи надання Україні безвізового режиму, не мають жодних підстав. І нині є країни—члени ЄС, які не приєдналися до шенгенського безвізового простору, так само, як є країни—не члени Євросоюзу і учасники Шенгену. Найімовірніше, сторонам доведеться виробити окремий протокол, який юридично закріпить особливу думку Нідерландів.
Насправді вся ця ситуація оголила проблеми функціонування ЄС як спільноти. Абсурд демократії, коли євроскептики однієї країни ухвалюють рішення за єврооптимістів другої. Результати референдуму, безперечно, матимуть наслідки й для інструменту «корегуючого референдуму» як такого. Якщо такий «плебісцит» практикуватимуть щоразу, коли в якійсь із країн посилюватимуться антиєвропейські настрої, то ЄС узагалі не зможе втілювати угоди з іншими країнами.
Вічні революціонери
Політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна:
— 2005 року, коли Нідерланди проводили референдум щодо ратифікації Договору про запровадження Конституції для Європи, розклад був 38,5% («за») та 61,5% («проти») за явки 63%. Тоді офіційну позицію ключових партій оприлюднили ще до голосування: врахувати будь-який результат. Кампанії так само велися «за» і «проти» не конституції, а проекту євроінтеграції загалом. Конституцію було заблоковано негативними результатами референдумів у Франції і Нідерландах.
Але за два роки, 2007-го, було підписано Лісабонську угоду, яка за формою стала не новим установчим договором (як мала стати Конституція), а домовленістю, що вносила зміни до установчих договорів ЄС. Відтак Лісабонська угода за змістом була майже ідентична проваленій Конституції. Всі ключові інституційні реформи, що пропонувалися Конституцією, у Лісабонській угоді збереглися. Викинули хіба що розділ про права людини, який точно сприймався б як частина тексту саме Конституції, а не Договору про реформу ЄС. В результаті — 2005 р. — провал і 2007 р. — майже той самий текст погоджений і підписаний, ратифікація на національному рівні, і 1 грудня 2009 р. Лісабонська угода набула чинності. Чи треба казати, що рішення для історії з Угодою про асоціацію за будь-якого результату референдуму та будь-якого рішення уряду Нідерландів після цього буде знайдено, а про припинення дії угоди не йдеться, і вона продовжуватиме діяти за будь-яких обставин?
На знімку: чоловік опускає бюлетень у скриньку для голосування на дільниці в книжковому магазині під час консультативного референдуму з Угоди про асоціацію України з ЄС.
Фото Марини ГОНТИ (Укрінформ).
Виправляти ситуацію в державі та виправлятися самим
Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна ГОПКО переконана: результати референдуму не означають, що ми повинні продовжувати жити по-старому, та українська влада має винести з цих результатів належні уроки. «Ми програли, і Нідерланди теж. Міцність, єдність ЄС після такого проваленого референдуму під загрозою. Це не лише питання в Україні та євроскептицизмі, це спроможність ЄС бути ефективним. Особливо напередодні референдуму в Британії», — зазначає вона у Фейсбуку та, водночас, робить висновок, що нам треба перейти від псевдоєвроінтеграції до творення реальних змін.
«Спершу обираємо януковичів, потім кидаємо на площі молодь під кулі. Ми могли б виграти, коли б не вели політику псевдоєвроінтеграції. Ми виснажили Європу вимогами безвізового режиму, а треба було виснажити-здивувати обсягом європейського законодавства і його впровадженням, антикорупційними діями, а не переслідуванням борців з корупцією, швидким формуванням дієвої коаліції, а не тримісячним перетягуванням дірявої бюджетної ковдри», — наголосила Г. Гопко та висловила переконання: не потрібно думати, що Європа та світ цього не бачать. «Думаєте, нідерландцям невідомо про наші відкати і розпили? Чудово відомо, зокрема від їх численних інвесторів і журналістів. А людям, виборцям, чи не сором обирати депутатів, які казково багатіють, коли країну знищує агресор, які з Багамів не вилазять, які малюють нулі в своїх деклараціях», — підкреслила народний депутат та закликала виправляти ситуацію в державі та виправлятись самим.
Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Ірина ГЕРАЩЕНКО вважає, що друзі та лобісти Кремля спробують використовувати результати референдуму у внутрішньоєвропейських дискусіях щодо санкцій, та зазначає: це виклик для самого ЄС, перевірка на відданість принципам, солідарність і бажання дивитися в очі правді. «Нам робити свої висновки та виконувати домашнє завдання, а ЄС — свої, і теж дуже серйозні», — зазначила вона у Фейсбуку.
Оцінюючи результати референдуму, народний депутат зауважує, що ті, хто збирався сказати на референдумі «ні», були краще мобілізовані та апріорі голосували не так проти України, як показували «дулю в кишені» самому ЄС. «Кількість євроскептиків зростає, міграційна криза, терор, економічні проблеми стають дуже серйозними викликами для ЄС. Наступне випробування — це референдум у Британії. Також важливий фактор — це російська пропаганда», — зазначає вона та додає, що попри це ми очікували на менший розрив між «Ні» і «Так».
Розмірковуючи про те, хто ще винен у такому результаті, І. Геращенко також зазначає, що по нідерландському телебаченню декілька днів крутили ролик з бійками у Верховній Раді, у яких активну участь брали також деякі «оптимісти». Водночас вона припускає, що вплив на результати референдуму мав і офшорний скандал, і останні події в Україні, зокрема, недієздатний уряд, популістський парламент, відсутність критичної маси відповідальних політиків та держслужбовців в усіх органах влади, корупція, безвідповідальність, «технократи», недосконала інформаційна політика, відсутність діалогу з суспільством. «Це дуже погана оцінка всім, хто має стосунок до інститутів влади в Україні. Ми мали інтенсивний діалог з нідерландськими колегами всі ці останні місяці та тижні і дуже добре знали настрої. Ще раз наголошую, що й самі нідерландці не приховували — це голосування не лише з питання угоди та що насправді це змагання єврооптимістів та євроскептиків», — наголосила І. Геращенко.
ДУМКИ З ПРИВОДУ
Президент України Петро ПОРОШЕНКО:
— Хотів би всім нагадати, що справжня мета організаторів референдуму — це не Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це атака на єдність Європи, атака на поширення європейських цінностей. Про це також свідчить та дискусія, яка була розгорнута напередодні референдуму.
Я дякую кожному, хто проголосував «за», а це сотні тисяч прихильників України. Я дякую всім, хто брав участь у популяризації України в Нідерландах, а це і політики, і волонтери, і зірки спорту та культури.
Водночас хочу наголосити, що цей референдум, згідно з Конституцією і законодавством Нідерландів, має винятково консультативний характер. Отже, тепер слово за урядом, парламентом, політикумом Нідерландів.
Упевнений, що стратегічно ця подія не є перешкодою на шляху України до Європи. Хочу відповідально заявити, що, попри це, Україна продовжить втілювати в життя Угоду про асоціацію, забезпечить створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі з Євросоюзом, оскільки це шлях до модернізації Української держави і зміцнення її незалежності.
Наголошую, ми не звернемо зі шляху євроінтеграції. Україну, як і свободу, не спинити.
Голова Верховної Ради Володимир ГРОЙСМАН:
— На жаль, результати референдуму в Нідерландах виявились неприхильними для України. Ми поважаємо волевиявлення громадян Нідерландів. І хоча розуміємо, що цей референдум має тільки консультативний характер, це надзвичайно тривожний сигнал для України.
Для нас є тільки один шлях обстояти своє європейське майбутнє — усім нам необхідно провести роботу над помилками та дати чіткі сигнали і громадянам України, і міжнародній спільноті про те, що ми неухильно йдемо шляхом європейських реформ. Переконливим аргументом можуть бути тільки результати, а не слова.
Я вірю в єдину Європу, я вірю, що Україна стане частиною цієї єдності, незважаючи на ті труднощі, які ми переживаємо в ці часи, і на ті проблеми, з якими зіткнулись наші європейські друзі.
Міністр закордонних справ Павло КЛІМКІН:
— З точки зору практичної імплементації зараз нічого не змінюється, угода застосовується, як і раніше, поки що на тимчасовій основі... З точки зору розуміння результатів — це ставлення нідерландців до Європи, бажання євроскептиків зашкодити її єдності, і це дуже сильно відчувалося — мобілізація саме цього табору... Ми завжди віримо в перемогу і повинні за неї боротися. Тому сьогодні євроінтеграцію України не зупинити, ми рухатимемося цим шляхом.
Офіційний представник Єврокомісії Маргарітіс СХІНАС оприлюднив позицію голови ЄК Жана-Клода ЮНКЕРА:
— Угода про асоціацію ЄС—Україна була підписана. 27 держав—членів її ратифікували на цей момент. Її також ратифікував Європейський парламент. Ця угода застосовується тимчасовим порядком. І це було одностайне рішення Ради за підтримки 28 держав—членів.
Також представник ЄК заявив, що не буде наслідків для Угоди про асоціацію та її тимчасового застосування. Єврокомісія, як і раніше, зобов’язується розвивати свої відносини з Україною. Він також зазначив, що цей референдум мав рекомендаційний характер, повідомляє Інтерфакс-Україна.
— Єврокомісія бере до відома результат вчорашнього референдуму щодо ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Це консультативний референдум. Внутрішні процедури ратифікації цієї угоди є питанням, що належить до національної компетенції. Уряд Нідерландів має проаналізувати результати цього референдуму і вирішити, як діяти, — резюмував Схінас.
