Але в законі призовний вік не змінено

У кінці березня Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 122/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу в 2016 році». Зокрема, згідно з документом, весняний призов новобранців цього року стартує 5 травня, а фінішує 30 червня.
Протягом квітня-червня поточного року в запас будуть звільнені військовослужбовці строкової служби, які мають ступінь вищої освіти «спеціаліст» або «магістр» та вислужили встановлені строки строкової служби. Про це повідомив на брифінгу речник Міноборони підполковник Олексій Чорнобай.
За його словами, чисельність громадян, яких планується залучити до виконання громадянського обов’язку, уточнюється та залежатиме від запитів державних силових структур. Під призов підпадають ті, кому до дня відправлення у військові частини виповнилося 20 років, а також старші особи, які не досягли 27-літнього віку й не мають права на звільнення чи відстрочку від строкової служби. Всім новобранцям виплатять матеріальну допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат (2900 гривень). Ті, хто має вищу освіту, служитимуть рік, інші — півтора року. У Міноборони акцентують увагу на тому, що в зону АТО солдатів-строковиків не відправлять.

З історії питання:

Україна поновила призов на строкову службу з 2015 р. До цього останній призов оголошували восени 2013 р. Після чого передбачалося, що армія перейде на контрактну основу. У вересні 2015 року Президент України — Верховний Головнокомандувач заявив, що призов зберігається, а вік призовників буде збільшено з 18 до 20 років. Під час осіннього призову минулого року на строкову службу призивали молодих людей віком від 20 до 27 років.
Проте у Закон України «Про військовий обов’язок і військову службі» жодних поправок щодо віку призовника за цей час не вносили. А це значить, що в наступну призовну кампанію повістки можуть прийти вісімнадцятирічним...
За якими правилами йде гра і як планувати своє життя українським юнакам? Чи варто вносити зміни в законодавство? «Голос України» спробував розібратися в цьому питанні.
Заступник начальника управління морально-психологічного забезпечення, підготовки й застосування військ (сил) ГУ по роботі з особовим складом ЗСУ полковник Віталій Голота вважає, що віковий ценз новобранців на законодавчому рівні змінювати не варто. Мовляв, у 18 років громадянин України вже цілком здатний виконувати свій громадянський обов’язок. У цьому віці хлопці розвинені й фізично, і морально... За словами полковника, призов на строкову службу з 20 років — тимчасовий захід «особливого періоду». Мовляв, щоб не нервувати суспільство....
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак каже, що проблема полягає в ручному управлінні процесу. А порушене нами питання підтверджує непрозорість військового відомства. Військовий експерт так прокоментував ситуацію «Голосу України»:
— Військово-політичному керівництву зручно жити в такому режимі, який дає змогу ухвалювати й виконувати ситуативно вигідні рішення. Мобілізаційний ресурс готується за тією ж схемою. Адже досі не визначено облік Збройних Сил майбутнього — немає програми, немає обліку. Армія створюється хаотично, без системи. Сьогодні ухвалюється одне рішення, а завтра — інше, яке може суперечити першому. І це стосується не тільки мобілізації. Дотепер незрозуміло, як управляється воєнна промисловість і куди йде військовий податок, який платять громадяни України, у тому числі пенсіонери. Які пріоритети в сфері безпеки та оборони? Про це суспільство не знає. Є тільки заяви осіб, що є кураторами тих чи тих напрямків. І за цими заявами експерти можуть судити про розвиток галузі... А от цілісної стратегії в секторі безпеки воюючої держави досі немає. І це викликає здивування наших західних партнерів — там звикли все планувати й розраховувати.
Що стосується мобілізаційного віку, то  це одне з кількох десятків рішень, прийнятих у ручному режимі.
— Чи варто суспільству, журналістам, експертам звертати увагу на такі речі, щоб вони були законодавчо закріплені, або хоча б публічно пояснені представниками влади?
— Було б чудово, якби ми жили в правовому полі. Безумовно, цього треба прагнути й контролювати владу. Невідповідність слів і законів створює хаос у суспільстві. Соціуму важко зрозуміти, як здійснюється керування в секторі безпеки та оборони. Начебто є публічне обговорення законопроектів, програм і т. д. До цього залучають навіть міжнародних експертів, але інформація видається доволі дозовано, і скласти об’єктивну картину, що відбувається, непросто. Приміром, у Мінобороні заявляють про набір на контракт цього року 18 тисяч осіб. Але ми не можемо одержати дані (а вони не є секретними) про «відплив» контрактників, скільки в армії людей, які прослужили більше трьох років на контракті і т. д. От на основі такої статистики можна судити про професіоналізацію ЗСУ.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України.).