У №54 від 25 березня цього року «Голос України» надрукував статтю «Сумна казочка про картельну змову торгашів», в якій ішлося про перебіг справи, порушеної Антимонопольним комітетом України (АМКУ) ще 2013 року стосовно низки торговельних мереж, які шляхом координації цінової політики, або звичайнісінької змови, отримували, і, до речі, продовжують отримувати доходи внаслідок необґрунтованого підвищення цін та нав’язування невигідних та нерівноцінних умов співпраці з постачальниками продовольчих товарів, порушуючи цим законодавство України про захист економічної конкуренції.
Свого часу редакція звернулася до АМКУ з проханням відповісти на кілька запитань.
Днями ми отримали лист-відповідь.

 

Ред. — Яких заходів може (і чи може?) вжити АМКУ до порушників законодавства про захист економічної конкуренції?
АМКУ — Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачена розділом VІІІ Закону України «Про захист економічної конкуренції», що містить кваліфікацію порушень, види відповідальності, особливості застосування відповідальності до окремих порушень. Так, за результатами розгляду справ і на підставі наявних у матеріалах справи доказів Комітет приймає рішення щодо того, чи мало місце порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дає кваліфікацію такому порушенню, притягає порушника до відповідальності (в тому числі шляхом накладання штрафів), зобов’язує порушника припинити порушення, усунути наслідки порушень тощо.
Так, рішенням від 29.04.2015 р. №182-р Антимонопольний комітет України встановив, що:
— на ринку діяв картель торговельних мереж, які шляхом координації цінової політики отримували доходи в результаті необґрунтованого підвищення цін та нав’язування невигідних та нерівноцінних умов співпраці з постачальниками товарів.
— координація поведінки торговельними мережами здійснювалась в умовах обміну інформацією між торговельними мережами та дослідницькою компанією ТОВ «АСНільсен Юкрейн».
— відбулося необґрунтоване підвищення на 20-30 відсотків і більше цін на продовольчі товари, які сплачують кінцеві споживачі — пересічні українці.
Рішенням Комітету 29.04.2015 р. №182-р визнано вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку послуг з організації роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продовольчим асортиментом міста Києва (ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
На порушників накладено штрафи у сукупному розмірі 203,616 млн. гривень і зобов’язання припинити порушення, привести діяльність, включаючи договірні відносини з постачальниками та виробниками товарів, підходи до ціноутворення для споживачів, у відповідність до вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Ред. — Яка процедура оскарження, якщо вона існує?
АМКУ — Згідно зі статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення від 29.04.2015 р. №182-р може бути оскаржено до суду у двомісячний строк з дня отримання рішення.
Ред. — Чи сплачено штрафи кимось із порушників законодавства про захист економічної конкуренції?
АМКУ — На сьогодні рішення Комітету від 29.04.2015 р. №182-р відповідачами не виконано, крім ТОВ «ЕКО», яким рішення виконано частково, а саме сплачено штраф та пеню.
ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», ПІІ «БІЛЛА-Україна», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Фора», ТОВ «НОВУС Україна», ПрАТ «Фуршет», ДП «Фуршет Центр», ТОВ «Фудмаркет», ТОВ «АТБ-маркет», а також ТОВ «АСНільсен Юкрейн» не погодилися з рішенням Комітету і подали заяви до суду про визнання його недійсним; більшість заяв було прийнято судом до розгляду, порушено провадження у справах.
У суді першої інстанції повністю відмовлено в позовних заявах ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Фора», ТОВ «АТБ-маркет», ПІІ «БІЛЛА-Україна», ТОВ «НОВУС Україна» і ТОВ «АСНільсен Юкрейн», ПрАТ «Фуршет» та ДП «Фуршет Центр», ТОВ «Фудмаркет». Розгляд справи за позовом ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» в суді першої інстанції триває.
Рішенням Київського апеляційного господарського суду позов ТОВ «АТБ-маркет», ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», ТОВ    «АСНільсен Юкрейн» задоволено.
Триває розгляд справ за позовом ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Фора», ТОВ «НОВУС Україна», ПрАТ «Фуршет», ДП «Фуршет Центр» та ПІІ «БІЛЛА-Україна» Київським апеляційним господарським судом, рішення суду на теперішній час не прийнято.
До завершення оскарження підстави для подання до суду позовів про стягнення штрафів та зобов’язання виконати рішення Антимонопольного комітету України від 29.04.2015 р. №182-р щодо вищезазначених суб’єктів господарювання відсутні.
Водночас ПрАТ «Ікс Рітейл груп Україна», ТОВ «Край-2», ТОВ «Адвентіс», ДП «Фуд Центр», ДП «Траверс Маркет», ТОВ «СПАР-Центр», ТОВ «Мепромаг» у судовому порядку рішення Комітету від 29.04.2015 р. №182-р не оскаржували.
У зв’язку з цим на підставі статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» Комітет звернувся з відповідними позовами до господарських судів.
Рішеннями господарського суду Київської області задоволено позови Комітету про стягнення штрафу, пені та зобов’язання виконати рішення Комітету до ТОВ «Край-2» та ТОВ «СПАР-Центр».
Рішенням господарського суду міста Києва задоволено позов Комітету про стягнення штрафу, пені та зобов’язання виконати рішення Комітету до ТОВ «Адвентіс».
Рішенням господарського суду Запорізької області задоволено частково позов Комітету до ПрАТ «Ікс Рітейл груп Україна», а саме відмовлено в задоволенні позову Комітету в частині зобов’язання виконати рішення Комітету. На даний час Комітетом вживаються заходи з оскарження цього судового рішення.
У провадженні господарського суду Запорізької області перебуває судова справа за позовом Комітету до ДП «Фуд-Центр» про стягнення штрафу, пені та зобов’язання виконати рішення Комітету. На теперішній час рішення судом не прийнято.
Відповідними ухвалами господарського суду Дніпропетровської області повернуто без розгляду позовні заяви Комітету до ДП «Траверс Маркет» та ТОВ «Мепромаг» про стягнення штрафу, пені та зобов’язання виконати рішення Комітету, зокрема з підстав незадоволення заяви Комітету про відстрочення, звільнення від сплати судового збору. На даний час Комітетом вживаються заходи щодо повторного подання позовних заяв до зазначених суб’єктів господарювання.
Ред. — Чому в Рішенні №182-р немає жодного слова про необхідність приведення цін до економічно обґрунтованого рівня?
АМКУ — Згідно з рішенням, торговельні мережі зобов’язані змінити підходи до ціноутворення для споживачів і привести їх у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції.
Ред. — Наскільки може затягнутися справа? Які її перспективи? Як у плані сплачення штрафів, так і щодо приведення цін до економічно обґрунтованого рівня.
АМКУ — Порядок виконання рішень Антимонопольного комітету України, в тому числі щодо сплати штрафів, визначено статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Так, штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладання штрафу; за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу (але не більше розміру штрафу). У разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету стягують штраф і пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів і пені зараховуються до державного бюджету.
Оскарження рішення №182-р в господарському суді зупиняє дію рішення, в тому числі щодо сплати штрафів.
Тому перспективи виконання рішення №182-р залежать, зокрема, від перебігу і результатів розгляду справ щодо оскарження рішення Комітету судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на нещодавно прийняті три рішення Київського апеляційного господарського суду щодо визнання рішення Комітету недійсним станом на сьогоднішній день можна прогнозувати подальший розгляд справи судом касаційної інстанції, що, безумовно, відтермінує виконання рішення як у частині сплати штрафів, так і щодо приведення цін на споживчі товари до економічно обґрунтованого рівня.
Ред. — Чи існує (існувала) якась альтернатива беззастережного впливу на порушників? Бо, незважаючи на штрафи, ціни в торговельних мережах невпинно зростають, а самі штрафи, схоже, ніхто сплачувати не збирається. Тоді страшно уявити, але, виходить, уся робота АМКУ марна?
АМКУ — За словами заступника Голови — державного уповноваженого Ніни Сидоренко, метою діяльності Комітету не є виключно стягнення штрафів, а є забезпечення захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, в тому числі у сфері продовольчого рітейлу. І рішенням однієї справи про порушення тут не обійтися.
По-перше, Комітет хотів би звернути увагу громадськості на право кожного учасника ринку, суб’єкта господарювання — конкурента, постачальника, покупця, фізичної та юридичної особи подавати заяву про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (такі, як картельна змова, недобросовісна конкуренція тощо). Отримання Комітетом такої обґрунтованої заяви, яка містить докази порушення, 
сприяє ефективності й оперативності роботи Комітету і, як правило, стає передумовою проведення розслідування.
По-друге, Комітет постійно здійснює дослідження ринків споживчих товарів, зокрема, станом на сьогоднішній день проводить дослідження на ринках яєць курячих, цукру, м’яса птиці охолодженого, крупи гречаної, олії соняшникової рафінованої бутильованої. За результатами дослідження цих ринків у разі виявлення ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції комітетом також можуть бути розпочаті розслідування, а за їх результатами — прийнято рекомендації (як до торговельних мереж, так і постачальників споживчих товарів), вжито інші заходи, передбачені законодавством.
По-третє, одним із додаткових інструментів впливу на порушників має бути активна співпраця всіх органів державної влади, до компетенції яких належать питання регулювання галузевих ринків та ціноутворення на них і з якими АМКУ веде діалог щодо налагодження системи постійної та ефективної взаємодії щодо моніторингу, контролю за ціноутворенням, обміну інформацією в оперативному режимі, швидкого реагування на цінові аномалії.
По-четверте, ситуація, яка сьогодні спостерігається у сфері продовольчого рітейлу в Україні, свідчить про зниження купівельної спроможності споживачів, що з економічної точки зору повинно створювати додаткові стимули з боку попиту для коригування учасниками цієї сфери підходів до роботи, зокрема щодо корегування договірної практики у відносинах між мережами і постачальниками. Одним із найефективніших інструментів для поліпшення ситуації з ціноутворення може стати діалог між мережами і постачальниками щодо застосування у своїй діяльності чесних практик добросовісної конкуренції, спрямованих на встановлення на більш низькому рівні цін на товари, що реалізуються в торговельних мережах.
Безумовно, універсального рецепту «низьких цін у торговельних мережах» не існує, проте на цьому етапі вбачається, що консолідація активної позиції громадськості (подача заяви про порушення до АМКУ), компетенція АМКУ в галузі ринкових досліджень і розслідувань порушень законодавства про захист економічної конкуренції в поєднанні із співпрацею органів державної влади, компетенцією яких є питання регулювання галузевих ринків та ціноутворення на них, а також утримання самими учасниками ринку від застосування нечесних ділових практик призведе до позитивного ефекту, в тому числі у сфері продовольчого рітейлу.
Ред. — Чи можна навести (у відсотковому відношенні) розумну або економічно обґрунтовану торговельну націнку у нас та в цивілізованих країнах?
АМКУ — До повноважень Антимонопольного комітету України не належить встановлення (у відсотковому відношенні) розумної або економічно обґрунтованої торговельної націнки на товари та послуги.
Проте, аналізуючи підходи до ціноутворення суб’єктів господарювання — відповідачів під час розгляду конкретних справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітетом проводиться як аналіз ефективності економічних показників самих відповідачів (аналіз підходів до формування прибутковості, обґрунтованості витрат, умов співпраці з контрагентами), так і порівняльний аналіз показників відповідачів із показниками інших суб’єктів господарювання, встановлених в умовах значної конкуренції.

Прес-служба АМКУ.

Мал. Миколи КАПУСТИ.

Від редакції. На цьому можна було б поставити крапку. Здавалося б, проблему порушено, відповідь отримано. Справу — в архів. Хоча ні. Чи то через недолугість наших законів, чи через зневіру в торжество справедливості, чи через чиєсь небажання, а споживачам, очевидно, ще довго доведеться чекати на справедливі результати гучного розслідування. Тим паче на зниження цін на продовольчі товари в торговельних мережах.
Та зачекаємо. Є ще декілька відомств, покликаних, серед іншого, не стояти осторонь формування, встановлення та застосування цін на продовольчі товари. Це Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство аграрної політики і продовольства України, Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яким слід було б об’єднати свої зусилля.
Отже, далі буде?..