Питання енергонезалежності України, насамперед у газовій сфері, є фактором національної безпеки, економічного зростання та соціальної стабільності. Про це йшлося на громадських слуханнях щодо реформування національної газовидобувної галузі, організованих Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Про реформи, що забезпечать збільшення видобутку власного, українського, газу, сформують інвестиційну привабливість та сталий розвиток галузі, дискутували народні депутати, фахівці профільних міністерств та відомств, експерти, журналісти під час громадського обговорення за темою: «Cистемні зміни для збільшення видобутку газу в Україні (на прикладі ПАТ «Укргазвидобування» та Держгеонадра)».
Ситуація, що склалася, потребує невідкладних рішучих реформ, адже відсутність глобальної галузевої стратегії надрокористування, передусім у геологорозвідуванні, відсутність механізмів захисту інтересів інвесторів, непрозорість аукціонів, проблеми із землевідведенням тощо призвели до істотних економічних та репутаційних втрат, гальмують розвиток галузі.
Ініціатор заходу народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Ольга Бєлькова, зокрема, наголосила: «Моя політична мрія — бачити Україну самозабезпеченою газом завдяки докорінній трансформації газовидобувної галузі та ефективному видобутку власного газу на користь Україні та українцям. Це можна зробити реальністю завдяки реформам у фіскальній та регуляторній сферах, ефективному державному управлінню всіма природними ресурсами та збільшенню притоку капіталу до галузі. Енергоефективність має забезпечити додатковий ефект у зниженні енерговитрат, але ми маємо орієнтуватися на потребу у збільшенні видобутку власного газу. Саме для розробки конкретних пропозицій реформ ми проводимо слухання всіх зацікавлених у цьому процесі — щоб спільними зусиллями сформувати фахове середовище й забезпечити його вплив на зміст та скерованість реформ, їх відкритість та прозорість».
Про плани з модернізації компанії Держгеонадра розповіли в.о. голови Держгеонадра України Микола Бояркін та радник голови Держгеонадра України Денис Жегалов у презентації «Держгеонадра України на шляху до реформ. Впровадження ефективної моделі функціонування Держгеонадр, інтегрованих в Європейське геологічне співтовариство».
Як констатували доповідачі, скорочення капітальних інвестицій у видобувну промисловість і розробку кар'єрів сягнуло 28,5 відсотка. Водночас у світовому рейтингу інвестиційної привабливості/легкості ведення бізнесу Україна опустилася на 83-тю позицію із 189 країн, а іноземний інвестиційний капітал у країні скоротився на 3,5 мільярда доларів США — за рахунок переоцінки, втрат та перекласифікації. Як констатують експерти, разом із політичною та економічною нестабільністю інвесторів не влаштовують відсутність механізмів захисту їхніх інтересів, передусім у геологорозвідці, та обмежений доступ до реєстрів.
Під час громадського обговорення відзначалося, що серйозною перешкодою на шляху розвитку галузі є також складнощі у взаємодії з місцевою владою: із 5462 виданих спецдозволів на надрокористування на майже 1500 ділянках не розпочато роботи, вісім областей не задовольнили жодної поданої заявки, 40 відсотків проектів заморожено через не вирішені земельні питання, 72 відсотки заявок не погоджено облрадами.
Тому стратегія реформування передбачає поступову відмову від державного регулювання надрокористування на користь ринкового; забезпечення ефективного менеджменту та контролю за діяльністю надрокористувачів; залучення міжнародної експертизи та посилення зв'зків із зовнішньою інвестиційною спільнотою; створення умов для інтенсивного залучення інвесторів у галузь надрокористування, насамперед геологорозвідки; спрощення процедур для надрокористувачів і відкриття інформації; максимальне збереження основного активу галузі — інтелектуального кадрового резерву.
Микола БОЯРКІН, в.о. голови Держгеонадра України:
«Україна — одна з найбагатших на надра країн в Європі, але використовує свій потенціал неефективно. Наприклад, геологи Європи давно працюють за новими, якісними стандартами. Лише один приклад: ми і досі допрацьовуємо базу картографування з масштабом 200, а наші європейські колеги — з великомасштабними картами у 50 000. Але ми впевнені, що Україна має всі шанси претендувати на передові позиції в цьому напрямі, і працюємо задля цього. На наше переконання, маємо зробити три важливі кроки. Перший: повністю змінити підхід до георозвідки; практика свідчить, що держава не повинна займатися цим питанням — слід співпрацювати з бізнесом. Другий: оцифровка геоданних. Третій: відкрити ці дані, адже відкритість, прозорість — запорука довіри наших партнерів. Урешті, такими є правила гри в цивілізованому світі, тож ми наполягаємо на відкритих правилах ведення бізнесу на цьому ринку».
У другій частині громадського обговорення голова правління ПАТ "Укргазвидобування» Олег Прохоренко та перший заступник голови правління, виконавчий директор ПАТ «Укргазвидобування» Олександр Романюк представили «Стратегію розвитку ПАТ «Укргазвидобування» 20/20. Проблемні питання та шляхи реалізації".
Олег ПРОХОРЕНКО, голова правління ПАТ «УГВ»:
«Україна має величезний потенціал: уже у 2020 році ми можемо видобувати 20 мільярдів куб. м вуглеводнів, що, разом з обсягами приватних газовидобувників забезпечить майже 90 відсотків потреб країни. Ми маємо обґрунтований план та відповідні ресурси. Питання тільки в наявності політичної волі до змін. Наш план реформування передбачає трансформацію «УГВ» у сучасний конкурентоспроможний та інвестиційно привабливий енергетичний бізнес. Натомість під час політичної кризи активізувалися усунуті нами корупціонери, які раніше щороку вимивали з компанії як мінімум 2—3 мільярди гривень. Вони прагнуть реваншу і повернення до управління компанією. Для них «УГВ» — розмінна монета в політичних торгах. Але ж втрати суспільства будуть неспівставно більші за прибуток корупціонерів, бо йдеться про втрату економічного суверенітету й повернення до залежності від Газпрому».
На думку учасників, громадські слухання — лише початок потрібного діалогу. Організатори планують провести низку фахових дискусій із питань реформування ПЕК України для забезпечення його ефективного розвитку і зростання.
Записав Віктор БОНДАР.
Вікторія Войціцька, секретар комітету, Ольга Бєлькова заступник голови комітету та Олександр Домбровський, перший заступник голови комітету (зліва направо).
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.