У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка Марії ПРИМАЧЕНКО, присвячена 80-річчю початку виставкової діяльності народної художниці, талантом якої захоплюється весь світ. В експозиції приблизно 130 робіт із фондів музею, більшість із яких написані у 30-х роках минулого століття. З першими мазками пензлика, з першими малюнками Марія Примаченко, яка народилася і виросла у селі Болотня на Київщині, серед розкішної поліської природи, заявила про себе як про художника з особливим світобаченням. Її талант проріс на грунті народних уявлень про добро і зло, з легенд і міфів, які з'явилися на землі пращурів з найдавніших часів, що сягають палеоліту.
Рік за роком дивовижний примаченківський світ, аналогів якому немає більше ніде у світі, заселяють фантастичні птахи, квіти й тварини. Малювати їх почала ще в дитинстві. Пригадує, як пасла гусей біля річки, прутиком на березі "садила" квіти, а потім побачила синій глей, набрала його в пелену та й розмалювала ним хату. Приходили сусіди, дивувалися, а тоді й собі попросили дівчину прикрасити їхні садиби.
Невідомо, як би склалася доля талановитої юнки, яка захворіла на поліомієліт і потім все життя ходила на милицях, якби не випадок. Її вишиті картини побачила київська майстриня-ткаля і вишивальниця Тетяна ФЛОРУ у 1936 році. Тоді ж Марію, якій виповнилося двадцять вісім, запросили на роботу до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва.
До столиці зі свого села вона приїхала з братом кіньми. Спочатку зайшли у Будинок учителя, бо не знали, де саме розміщені майстерні. Звідти селян направили на Печерськ. У музей вони добралися під кінець дня, втомлені й голодні. Коли Марія побачила, що їй ще треба буде підніматися на другий поверх високими сходами, сіла на лавку й сказала, що більше нікуди не піде. Хотіла вже повернутися додому, аж тут почула мелодію української народної пісні. Заслухалася, а потім зібралася з силами й пішла назустріч долі. Коли в майстерні Марію запитали, що вона буде робити, та впевнено відповіла: малювати.
Утім, художниця не лише малювала, а й вишивала, захопилася керамікою. Один з майстрів -- Яків ГЕРАСИМЕНКО передає їй свої глечики й тарелі, які дівчина розмалювує рудими личками, яскравими квітами. Деякі з цих творів представлені на нинішній виставці "М. П. Фантастична реальність".
"М. П." -- саме так художниця підписувала свої роботи. За словами Марії її прізвище ПРИЙМАЧЕНКО, а ПРИМАЧЕНКО -- то його зросійщений варіант. Іншим разом вона називала себе Примаченко, бо "так у селі у них говорили -- примак, а не приймак, ну то хай так і буде".
-- Уже у 1936 році за участь у виставці народного мистецтва Марію Примаченко нагороджують дипломом першого ступеня, -- розповідає хранителька музею Олена ШЕСТАКОВА. -- З того часу її картини з успіхом експонуються у Москві, Ленінграді, у Парижі. Про це можна говорити з упевненістю, адже на роботах художниці, які нині зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва (їх свого часу купило міністерство культури), були виставкові паспорти.
В експозиції виставки представлені не лише ранні малюнки, а й 60--80-х років, коли художниця досягає віртуозності у поєднанні ліній, пластики кольорів, завдяки незвичайній уяві створює свою неповторну "звірину серію". Своїй улюбленій справі -- малюванню Марія Примаченко віддає понад 60 років. У 1966-му за серію декоративних панно "Людям на радість" їй присуджують Національну премію імені Тараса Шевченка.
Талант народної художниці, котра створила власний мистецький стиль, виявився не лише в малюнках, а й у поетичних підписах до них. Деякі її вірші-примовки супроводжують роботи, що експонувалися на персональній виставці у 1973 році. Під картиною можна було прочитати "Сорока каже: "Чі-чі-чі! Ой де ж нам спати? -- На печі. -- Що ж нам пити? -- Горілочку, бо приїхали по дівочку", під іншою: "Галя свиней у колгоспі годувала. Виростила поросят тисячу і сімдесят".
-- У Національному музеї народного декоративного мистецтва зберігається одна з найбільших і найвідоміших колекцій робіт Примаченко, -- зазначає генеральний директор Адріана ВЯЛЕЦЬ. -- Ці роботи нещодавно експонувалися на великій виставці у Мистецькому Арсеналі, яку відвідали сто тисяч шанувальників українського мистецтва. Загалом наш музей провів понад 90 виставок геніальної художниці, ім'я якої стоїть в одному ряду з визначними майстрами "наївного" малярства Ніко ПІРОСМАНІШВІЛІ, Анрі РУССО, Іван ГЕНЕРАЛИЧ.
Світлана ЧОРНА.
Фото автора.
