9 та 10 квітня столичний театр «КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТ» презентує на сцені Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневий палац) прем’єру — сучасну версію невмирущого балету «Жізель» Адольфа Адана у постановці Раду Поклітару (на знімку).

 


На наших глядачів, не розбещених балетними новинками, очікують несподівані повороти сюжету та нові образи героїв, вражаючі декорації, екзотична сценографія, ексцентричні костюми та стилізовані зачіски акторів.

Директор, художній керівник театру «КИЇВ МОДЕРН-БАЛЕТ» Раду Поклітару  розповідає, що, вдихаючи нове хореографічне життя у музику Адана, відчував небувалий творчий злет. «Моя Жізель — не мила пейзанка, а знедолене дитя великого сучасного міста, — каже хореограф. — Як і її класичний прототип, вона мріє про справжнє велике кохання. А її мрії зазнають краху, зіткнувшись з прірвою, яка ділить наш світ на багатих і бідних. Але на відміну від своєї попередниці, у Жізелі в сучасній версії не буде блаженного відходу до ідеалізованого світу покійних душ. Її доля страшніша, безвихідніша. Однак маленька дівчинка з міських околиць намагатиметься залишитися людиною, попри всі випробування. Моя Жізель відчайдушно бореться за право кохати і бути коханою. І хоча її життя обривається, глядач віритиме в силу людського Духу, що підносить нас у години найважчих ударів долі».


Сценограф Андрій Злобін та художник костюмів Ганна Іпатьєва розповідають, що їхня робота над декораціями і костюмами змінювалася у процесі творчості: спочатку їм хотілося створити таку собі елегантну версію fusіon — початку ХХ століття. Але потім пішли іншим шляхом. Події відбуваються в напівзруйнованих нетрях сучасного мегаполіса, однак головним елементом на дошці настрою стала Її Величність Любов.


«Нова постановка Раду Поклітару — це завжди очікування нового відкриття Майстра, нового руху в модерному хореографічному мистецтві й, водночас, упевненості в зустрічі з одвічними цінностями Духовності та Краси, Добра та Любові», — каже музикознавець Леся Олійник.


Головні партії в новій версії балету «Жізель» виконують: Анна Герус, Андрій Чаплик, Галина Микитюк, Артем Шошин. Здійснити проект вдалося завдяки допомозі мецената Людмили Русаліної.


Фото надане театром.