«Практично ми пройшли лише першу чверть року. Тільки розпочинаємо боротьбу з вищою офіцерською корупцією. Але одразу стають помітними наші справи: гучні затримання на гарячому високих чинів і знаних персон. Дедалі більшими стають суми хабарів, на яких, власне, і ловить корупціонерів військова прокуратура регіону в тісній і плідній співпраці з силовиками, антикорупційними структурами», — розповідає військовий прокурор Західного регіону України полковник юстиції Олег Сенюк.

— Якими є результати діяльності військової прокуратури Західного регіону на початку 2016 року, зокрема у сфері протидії корупції?
— За 12 місяців 2015-го ми відкрили 31 кримінальне провадження, яке стосувалося корупційної діяльності. Однак уже за перший квартал цього року наш результат — 30 кримінальних проваджень, скерованих до суду. За три місяці ми спрацювали так, як за весь 2015-й. Ми збільшуємо наші сили, ідемо в ногу з часом, підвищуємо інтенсивність та результативність роботи.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про найбільш резонансні випадки, які вам довелося розслідувати останнім часом.
— Серед показових проваджень є затримання колишнього заступника директора — начальника відділу матеріально-технічного забезпечення ДП «Житомирський бронетанковий завод» та його посібника, керівника ТОВ «Укрвагонремтранс», за підозрою у заволодінні 23 мільйонами гривень — коштами державного підприємства. Гроші були виділені на ремонт бронетанкової техніки із подальшим спрямуванням її у зону АТО. Однак ці кошти, незаконно і за попередньою змовою, упродовж липня—січня 2015 року перерахували з банківського рахунку держпідприємства на рахунок приватної особи. За даними слідства, фірма «Укрвагонремтранс» виявилася фіктивною, а «Житомирський бронетанковий завод» розраховувався за комплектуючі, запчастини для бронетехніки, яких ніколи не існувало. Перераховані кошти призначалися на ремонт майже 90 одиниць техніки із зони АТО. Обом злочинцям на підставі зібраних доказів слідчі військової прокуратури Західного регіону України за оперативного супроводу Управління захисту економіки у Житомирській області і УСБУ у Львівській області 20 січня 2016 року повідомили про підозру відповідно до порушених законів. 60 діб тримання під вартою або 30 мільйонів гривень застави — таким є рішення Шевченківського райсуду Львова від 21 січня 2016 року щодо директора держпідприємства. Того ж дня запобіжний захід обрано і керівнику приватного підприємства — тримання під вартою, а як альтернативу — можливість внесення застави розміром 25 мільйонів гривень. До слова, у лютому злочинці намагалися оскаржити рішення суду першої інстанції. Але безуспішно, адже досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здобуто достатньо доказів для підозри вказаних осіб в інкримінованих їм злочинах.
— На початку лютого затримали директора «Красилівського агрегатного заводу». Ця справа, мабуть, варта особливої уваги...
— Так, цей випадок також є показовим у викритті кримінальних схем. Директора згаданого заводу затримали під час спроби дати хабара — 23 тисячі американських доларів і 2 тисячі євро працівнику військової прокуратури Хмельницького гарнізону за непритягнення його до кримінальної відповідальності та повернення приблизно 70 тисяч доларів США, вилучених під час обшуку 31 січня 2016 року. Прокурор, будучи людиною принциповою та професійною, відмовився від такої пропозиції і того ж дня звернувся з відповідним рапортом до прокурора гарнізону. Саме під час спроби передачі хабара директора підприємства було затримано. Одіозний директор заводу і його спільники — деякі військові чиновники (начальник Управління технічного забезпечення Повітряних сил ЗСУ, командир та заступник командира однієї з військових частин) — підозрюються у розкраданні 30 одиниць балкових кріплень під крило для літаків СУ-24, призначених для несення авіаційних бомб БДЗ-УСК. Військове майно вкрали зі складів військової частини на Хмельниччині задля їх використання для виконання контракту із Республікою Індія. Ціна контракту чимала — 18 мільйонів доларів. Такі комплектуючі для виробництва відсутні на ринку України, тому керівник підприємства із спільниками розробили цілу схему: спершу держпідприємство планувало провести косметичний ремонт деталей, а тоді — реалізовувати їх наче нові вироби власного виробництва за міжнародним контрактом за ціною майже 46 тисяч доларів за одиницю. До слова, згідно із обліковими даними військової частини, залишкова вартість одного виробу становить 1654 гривні. Усі правопорушники сьогодні несуть відповідальність за свої вчинки.
Ці дві історії — лише приклади десятків проваджень, якими займається Військова прокуратура Західного регіону. Ми постійно координуємо роботу з іншими територіальними правоохоронними органами у боротьбі зі злочинами, зокрема у сфері корупції. Хотів би подякувати всім оперативним працівникам, підрозділам, які до нас звертаються, за те, що вони довіряють нам свої матеріали та напрацювання, і ми вже даємо їм хід.
— Сьогодні чиновники спільно з громадськістю реалізовують чимало реформ. Яких змін, на вашу думку, потребує військова прокуратура?
— Вважаю, що доречно було б на особливий період повернути можливість військовим прокурорам проводити дослідчі перевірки. Наприклад, нині є чимало виступів у ЗМІ, що ми вносимо у реєстр досудових розслідувань матеріали щодо військовослужбовців, які служили, були в АТО. Ситуація така: командир скеровує нам інформацію про те, що певний солдат чи офіцер, наприклад, — дезертир або самовільно залишив військову частину. Ми повинні реагувати на це відповідно до законодавства — вносити відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань — і аж тоді, власне, розпочати розслідування. Якби ми мали змогу здійснювати перевірки перед внесенням до реєстру, то визначили б достовірність інформації, яку вкладає командир у своє повідомлення, і не розслідували справи проти наших героїв. Є багато випадків, коли під час розслідування виявляється, що дані неточні й певні підозри не підтверджені, оскільки стосуються людей, які воювали, отримали нагороди і є зразковими офіцерами. Тоді вже постає питання про відповідальність командування військової частини. Внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» в частині надання можливості проводити перевірки за вказаними фактами і в цілому в сфері, наприклад, оборонно-промислового комплексу щодо законності витрачання бюджетних коштів для виготовлення та ремонту бронетанкової техніки, законності укладення угод, підстав перерахування коштів на відповідні суб’єкти підприємницької діяльності — ключові. Так військові прокурори могли б не лише розслідувати злочини по факту, як є зараз, безпосередньо вже після його вчинення, коли кошти викрадені, а діяти на випередження, працювати ще ефективніше та запобігати потенційним порушенням закону.

Львівська область.

 

 

Військовий прокурор Західного регіону України полковник юстиції Олег Сенюк.

Фото надано прес-службою Військової прокуратури Західного регіону України.