Гучна заява минулого тижня — Арсеній Яценюк повідомив, що збирається скласти обов’язки прем’єр-міністра. З одного боку, суспільством це сприймається як вихід з політичної кризи, котра гальмує розвиток економіки. Хоча може скластися і так, що це — її поглиблення. Не варто бити в литаври, очікуючи найближчим часом значних покращень, особливо зважаючи на панамський офшорний скандал і провал нідерландського референдуму. Більше того «урядгейт» здатен тенденцію до зміцнення гривні, яка спостерігалася минулого тижня, змінити на протилежну. Не новина, що населення не особливо довіряє національній валюті, й достатньо, аби лише повіяло легкою нестабільністю на нашому політичному олімпі, щоб вона почала втрачати вагу. Яскраво змальовує слабкість вітчизняних грошей інформація від НБУ: обсяг гривневих депозитів в українських банках у березні порівняно з попереднім місяцем знизився на 1,2% — до 380,5 млрд. грн.
Треба додати, короткотерміновому зміцненню національної грошової одиниці посприяло не економічне зростання, а продаж валюти окремими банками задля докапіталізації на вимогу НБУ. Відповідно, «американець» майже на гривню подешевшав. Ситуацією скористався сам Нацбанк, який минулого тижня викупив 147,5 млн. дол. для поповнення власних резервів.
Неясно, як буде тепер з обіцянками, що лунали минулого тижня. Відкриваючи в середу засідання Кабміну, А. Яценюк (чи то так відчайдушно чіплявся за крісло, чи то — від щирого серця) пообіцяв «300 мільйонів гривень виділити з державного бюджету на здешевлення відсоткової ставки для маленьких аграріїв — для ферм і невеликих сільгосппідприємств». Такий широкий жест мав би дозволити аграріям залучити 7,8 млрд. грн. банківських кредитів. Зрозуміло, взявся за фінансування хліборобів трішки запізно. Не тому, що після цього оголосив про свою відставку. Просто гроші на селі потрібні були ще вчора, не коли йде посівна, а коли під неї закуповувалися матеріально-технічні ресурси. Хоча рядові керівники господарств на фінансову допомогу від держави не надто розраховують. Бо такі гроші, зважаючи на стан корупції, часто отримують наближені до влади.
Тому й дуже шкодувати за обіцяним не треба.
Але по-справжньому зігріло душу, а особливо водіїв, доручення, яке на тому тижні, під завісу свого правління, прем’єр дав Мінфіну та Мінекономрозвитку. Розпорядився внести до парламенту законопроект про скасування імпортного ввізного мита на автомобілі, які були в користуванні. За словами А. Яценюка, це має розповсюджуватися на всі автівки, за винятком тих, які вироблено в Російській Федерації. Прогресивний крок пояснив так. Мовляв, до нього йдуть сотнями листи від громадян, тож треба збільшити для них можливості купувати машини. Хід, треба сказати, логічний. Тепер потенційних виборців менше хвилює, чому з таким запізненням керівник Кабміну взявся за ощасливлення громади, а більше — чи встигнуть міністри виконати яценюківське корисне для людей доручення і що на це скажуть депутати.
Аврал минулого тижня — банк «Хрещатик» віднесено до категорії неплатоспроможних. Така подія викликала неабиякий резонанс у столиці. Під відділеннями вишикувалися черги з людей похилого віку, котрі розраховували отримати свою пенсію. Освітяни та працівники комунальної сфери штурмували банківські установи, намагаючись зняти готівку з зарплатних карток. А вкладники чимдуж бігли, щоб виручити свої заощадження. Причому армагеддон настав ще напередодні оголошення про неплатоспроможність «Хрещатику». (Саме в цьому місці авторові цих рядків від себе хочеться нагадати читачам, що головою Нацбанку у нас працює Валерія Гонтарева). Хоч би як там було, але тепер 2,8 млрд. грн. вкладникам має компенсувати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Газета стежитиме за тим, як відбуватиметься цей болісний для людей процес.
А як контраст нагадаємо про офшорний інформаційний вибух минулого тижня. Доречним буде роз’яснення ситуації президентом США Бараком Обамою: «Ухилення від сплати податків є глобальним явищем. Багато таких схем законні, але саме в цьому і криється проблема. Закони не порушуються, але вони настільки погано розроблені, що дозволяють людям, якщо в них є достатня кількість юристів і бухгалтерів, ухилятися від своїх обов’язків, тоді як прості громадяни повинні їх дотримуватися».
До теми буде згадати і заяву директора-розпорядника МВФ Крістін Лагард, яка зазначила, що саме боротьба з корупцією має стати «ключовим елементом» у програмі співпраці МВФ і України. Але чи здатні це зрозуміти окремі наші високопосадовці — питання.
У сухому залишку — позитивні повідомлення минулого тижня. Україна почала поповнювати свої підземні газосховища. Нині там зберігається 7,6 млрд. кубометрів. Нарощенню обсягів сприяють тепла погода і, відповідно, завершення опалювального сезону. Обнадіює, що блакитне паливо купуємо не в Росії, а в ЄС. Вдале приземлення на плавучу платформу в Атлантичному океані першої ступені американської ракети, яка відправила на Міжнародну космічну станцію корабель з вантажем, можна вважати проривом тижня. Безперечно, від цього успіху виграє і світова економіка. Причому крок у майбутнє на шляху освоєння Всесвіту відбувся не в рамках державного проекту, а за ініціативою і коштом одного «безумного» мільйонера. До речі, сьогодні Всесвітній день авіації і космонавтики. Усім нам хочеться побажати мирного неба!
До речі
Найбільше подорожчали енергоносії
Минулого тижня Держстат повідомив: у березні порівняно з попереднім місяцем споживчі ціни зросли на 1%. Тоді як у лютому, нагадаємо, зафіксовано їх зниження на 0,4%. У березні найбільше подорожчали: електроенергія (на 25,2%), одяг (на 10,9%), взуття (на 10,6%). Водночас подешевшали овочі, сало, рис, банани, яблука, м’ясо та цукор.
У річному вимірі найбільше подорожчали: природний газ — на 273% (у 3,7 разу), електроенергія — на 108% (більш як удвічі), гаряча вода та опалення — на 77,5%, водопостачання — на 37%, каналізація — на 26,4%, одяг і взуття — на 23%; а з продуктів харчування масло — на 27,4%, молоко — на 21,4%.
Анекдот до теми
