У Слов’янську, де 12 квітня 2014 року почалася війна, частково пошкоджено 29 багатоквартирних будинків. 25 — уже відремонтовано, а 4 не підлягають відновленню.
У приватному секторі повністю розбомблено 124 будинки, 350 — частково, у 1700 — вибило вікна, двері.
Міський голова Слов’янська Вадим Лях розповідає, що коли Верховна Рада приймала закон про фінансування відбудови, туди забули включити приватний сектор. Отже, люди повинні все це робити за власні кошти. А які кошти під час війни?! А хто винен?!
Ганна Василівна.
Серед таких будинків і хата Ганни Василівни у передмісті Слов’янська — Семенівці. Вона й досі не може стримати сліз: «Цілу ніч дивилась, як горить моя хата!». Її сестрі Олександрі пощастило більше — будинок уцілів наполовину.
Олександра Василівна.
Тому сестра прихистила сестру. В городі у Олександри й досі окопи, траншеї, бліндажі.
Онука, студентка Діана, ходить по них із незрозумілим подивом...
Якщо у Слов’янську люди потроху відходять від війни, то зовсім недалеко, за 100 кілометрів — у Авдіївці у промзоні тривають бої.
Минулого тижня російсько-терористичні війська обстріляли із 120-міліметрових мінометів район промзони.
Троє наших військовиків поранено. А через кілька хвилин міни поцілили в город мирних жителів. Загинула народжена в Росії 71-річна Валентина Павлівна.
Так тепло світило сонце, і вона пішла на город щось сіяти, адже зернята повинні рости, а земля — родити.
Одна міна збила з ніг, а осколки другої вбили жінку.
А в районі промзони не змовкають вибухи. Майже щодня поранені.
Десантники 81-ї йдуть на завдання у промзоні.
Десантники 81-ї бригади боронять українську землю, щоб росли на ній діти і зерно...
Олександр Клименко.
Фото автора.
