Громадський активіст, художник, 55-річний Тарас Більчук із Рівненщини нагороджений орденом «За мужність». Так уславлено його участь в Революції Гідності, коли два роки тому в Києві рівнянин стримував напад «беркутівців», і його, побитого і скаліченого, лікарі двічі відвойовували у смерті.

Тарас Більчук якось із гордістю заявив, що народився у генеральській столиці, бо у його рідному селі Коршів Здолбунівського району мешкали три генерали.
Загалом серце Тараса Більчука ніколи не пускало до себе неправди, несправедливості, зазіхань на свободу і честь. Відповідно, він став одним з активних діячів студентських акцій протесту 90-х років минулого століття, ініціював тоді створення «Студентського братства» у Львові. У його біографії є факт 12-денної голодовки під час відомої «Революції на граніті». Крім цього, Тарас був редактором одного з перших українських незалежних «самвидавів» «Горнило». Більчукова біографія позначена також американськими теренами — там він як художник перебував тринадцять років, написав цикл картин на тему голодомору, історичну серію «Два береги» про гетьмана Мазепу, низку батальних проектів... Його картинам знайшлося місце в українському музеї в Нью-Йорку.
Повернувшись в Україну, Тарас Більчук поринув у нову творчість. А заодно в громадську діяльність, організувавши фестиваль «Повстанська ватра». Не став байдужим і до того, що відбувалося з Україною на політичному та державному рівнях. Наприкінці листопада 2013 року він — учасник Євромайдану, а в ніч, коли спецпризначенці жорстоко побили активістів, опинився серед потерпілих, бо став на захист мітингувальників-студентів. Отямився уже в лікарні, а в життєвий повнострій став лише через два місяці лікування.
А далі у його душі визріває нове рішення — йти на Майдан, де вирішується доля України. 18 лютого 2014 року Тарас Більчук опинився серед мирних протестувальників, які вирушили пікетувати Верховну Раду. Самі ж учасники акції потрапили в облогу людей зі зброєю. Кинута з даху шумова граната вибухнула за сантиметри від нього, від чого тіло обпеклося. Затим, коли снайпери почали відстріл мирного люду, перейняв від знесиленого чоловіка металевого саморобного щита і почав прикривати ним відхід учасників протесту. Відчув, як декілька куль вдарилися об метал. Водночас після обстрілу не зчувся, як збоку на нього буквально налетіли «беркутівці», вибили з рук щита, зірвали каску і по-звірячому почали бити по голові... Знову втрата пам’яті. Знову під ранок «швидка» забрала до лікарні. А там операція з трепанації черепа і довготривала боротьба за життя! На щастя, Тарас вдало пройшов і цей рубікон.

Млинів
Рівненської області.

 

 

На знімку: поранений Тарас Більчук на Майдані.

Фото з домашнього архіву Т. Більчука.