У Литві заборонили в’їзд до країни особам, пов’язаним із засудженням української льотчиці та народного депутата Надії Савченко.

Як заявив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, крім «списку Савченко», нев’їзними оголошені й особи, пов’язані із засудженням українців Олега Сенцова та Олександра Кольченка, повідомляє Delfі. «Зокрема, мова йде про російських суддів, прокурорів, які безпосередньо брали участь у переслідуванні цих людей. 46 осіб уже перебувають у списку, їм заборонили в’їзд до Литви», — сказав він, зазначивши, що перелік може бути доповнено.

Міністр Лінас Лінкявічюс зауважив, що цей список верховному комісару ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федериці Могеріні було запропоновано поширити в усіх країнах Євросоюзу, однак ця ідея поки що не знайшла підтримки. Водночас, за словами Лінкявічюса, ця пропозиція може бути розглянута пізніше, оскільки ситуація навколо Савченко постійно обговорюється серед європейських дипломатів, особливо зважаючи на погіршення стану її здоров’я.

Президент України Петро Порошенко у своєму Твіттер уже встиг висловити вдячність литовцям: «Дякую Литві, що першою з країн ЄС долучилася до санкційного списку Савченко-Сенцова. Це лише початок».

Тим часом у Вільнюсі з 11 по 13 квітня відбулося засідання координаційної ради Всесвітнього конгресу кримських татар. Захід розпочався з міжнародної конференції «Масові порушення прав людини в окупованому Криму». Результатом роботи стала резолюція литовського парламенту, в якій засудили грубі й системні порушення прав кримських татар і українців на анексованому Росією півострові.

Як повідомляє прес-служба Уповноваженого Президента України у справах кримських татар Мустафи Джемілєва, за відповідний документ проголосували 90 депутатів (жодного голосу проти, двоє утрималися). «У тексті зазначається, що після окупації Криму Росією жителі, які відмовилися прийняти російське громадянство, відчувають дискримінацію, великі труднощі в усіх сферах політичного, суспільного й економічного життя, не можуть отримати освітні, медичні, соціальні та інші послуги, а спілкування кримськотатарською та українською мовами у школах і ЗМІ обмежується», — йдеться в повідомленні.

Крім того, в резолюції зазначено, що майбутнє Криму і рішення його подальшої долі належить саме кримським татарам. Учасники запевнили світове співтовариство в готовності до відкритого діалогу на міжнародному рівні та закликали світ докладати більше зусиль для деокупації півострова.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров під час обговорень заявив, що питання відкриття представництв Меджлісу в Брюсселі й Вашингтоні перебуває на етапі розгляду. Він пообіцяв, що з початком нового політичного сезону у Меджлісу з’явиться хоча б один представник у Брюсселі, і зазначив, що планує підключати до роботи волонтерів.

У рамках Всесвітнього конгресу кримських татар Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв також зустрілися з Президентом Литви Далею Грібаускайте (на знімку зліва направо). Співрозмовники обговорили вкрай складне становище корінного народу після окупації півострова, серйозні порушення прав людини і демократичних свобод.

«Литва рішуче засуджує незаконну окупацію та анексію Криму. Ми рішуче підтримуємо кримських татар і всіх жителів України, які зараз стикаються зі складними проблемами. Ми дотримуємося послідовної позиції щодо санкцій проти Росії, їх не може бути скасовано до тих пір, поки не буде повністю виконано Мінські угоди і поки триватиме протиправна окупація Криму», — цитує прес-служба Уповноваженого Президента України у справах кримських татар Грібаускайте. Вона висловила серйозну занепокоєність тим, що Крим перетворено на російську військову базу.

Фото зі сторінки у Фейсбук Уповноваженого Президента України у справах кримсько-татарського народу Мустафи Джемілєва.