За роки незалежності у житловому секторі відбулися глобальні перетворення — проведено приватизацію державного та комунального житлового фонду, виник ринок житла, розширилися способи інвестиційного будівництва, прийняті перші нормативні акти для забезпечення оселею соціально незахищених громадян тощо. Щоправда, проведені реформи мали не лише позитивний ефект, а й окреслили низку проблемних питань. На цьому під час брифінгу наголосив народний депутат Андрій Шинькович (БПП). За його словами, реформа житлового сектору, яка була розпочата разом із масовою приватизацією квартир, так і не була завершена. «Вибірково, хаотично було прийнято десяток різношерстих законів локального направлення, затверджено декілька десятків державних програм, вкрай розпорошено бюджетні кошти. Жодна програма у повному обсязі не була виконана. І причина не лише у відсутності коштів. Бракує і законодавчого акту щодо регулювання всіх цих питань комплексно», — зауважив депутат. Адже й досі, наголосив А. Шинькович, головним документом у житловій політиці залишається Житловий кодекс, прийнятий Українською УРСР ще у 1983 році. «У житловій сфері з’явилося чимало нових надзвичайно важливих аспектів. Є багато проблем і бар’єрів у досягненні головної мети — забезпеченні домівкою соціально незахищених верств населення, приведення всього законодавства до вимог ст. 47 Конституції України», — зауважив він. Відтак, необхідне нове сучасне законодавство. Робота у цьому напрямку, вважає обранець, має вестися за двома основними векторами. Перший — соціальне житло для тих, хто не зможе його придбати, але без права приватизації. Другий — доступне житло. «Родина, яка працює, повинна мати можливість придбати житло. І держава зобов’язана зробити його доступним через різні механізми», — переконаний він. За словами депутата, при Комітеті Верховної Ради з питань будівництва, містобудування та ЖКГ створено робочу групу під його головуванням. Вже відбулося чотири засідання, на яких обговорювалося питання підготовки нового Житлового кодексу.