Тимчасові споруди — не місце для продажу алкоголю. Так вирішили депутати Київської міської ради і ще у березні проголосували за заборону продажу напоїв «під градусом» у МАФах. 12 квітня рішення набуло чинності. Утім, прибирати з полиць пиво та відмовлятись від продажу алкоголю підприємці не поспішають.

«Сам не чув, хазяйка не казала!»

Це — чи не найпоширеніша реакція продавців на фразу «торгувати алкоголем вам віднині заборонено». Про рішення Київради вони начебто не чули і самовільно скорочувати асортимент без вказівки власників не збираються. Нести у маси «політінформацію» взявся Департамент благоустрою КМДА.
— Зараз ми інформуємо усіх власників тимчасових споруд, які займалися реалізацією алкогольних напоїв, про те, що у місячний термін вони зобов’язані змінити своє функціональне призначення. Інакше після 12 травня ухвалюватиметься рішення про демонтаж, — розповів Ігор Полозун, заступник начальника відділу контролю за благоустроєм Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища.
Місячне відтермінування, за словами депутата Київради Владислава Михайленка, автора «сухого закону», є не юридичною нормою, а виявом доброї волі чиновників. «В ідеалі уже сьогодні у жодній тимчасовій споруді не повинен продаватися алкоголь», — каже він.

Бюджет змін не помітить

Жертвою «сухого закону» бюджет міста не стане! У цьому переконаний Андрій Странніков, голова бюджетної комісії Київради.
— Минулого року від функціонування усіх МАФів столиці бюджет міста отримав 75 млн. грн. Безумовно, для споруд, які торгували алкоголем, розмір платежу, так званої пайової участі, був більшим, ніж для тих, хто не торгує підакцизною групою. Але просто порахуйте: з усіх МАФів ми отримали 75 млн. у 27-мільярдний бюджет міста. Очевидно, якщо ми завтра не отримаємо ні копійки від сплати «пайової», навіть це не стане сильним ударом для міста, — запевнив «Голос України» Андрій Странніков.

Рішення оскаржують у суді

Тим часом підприємці столиці ідею заборонити продаж алкогольних напоїв у кіосках називають боротьбою не з алкоголізмом, а з МАФами. Тому, зізналася «Голосу України» Вікторія Гапоненко, голова профспілки підприємців Києва «Єдність», рішення Київради уже оскаржують у суді.
— Зрозумійте підприємця: він отримав ліцензію, сплативши за це кошти. Вона у багатьох діє до літа, а у декого — взагалі до наступного року. Він легалізував свій МАФ, сплативши муніципальний податок, у вигляді договору на пайову участь. Є локації, на яких за півроку сплачується по 36 тис. грн. «пайової». Люди закупили товар, домовились про поставки. І тут у влади ідея — боротьба з алкоголем! Раз — і все? А хоча б перехідний період передбачити?
Та не тільки це обурює підприємців. На їхнє переконання, депутати міськради взагалі перевищили повноваження, приймаючи таке рішення. Тому боротися за його скасування, принаймні у проголосованому варіанті, збираються до кінця.
Нині у столиці 1000—1600 тимчасових споруд мають функціональне призначення «продаж тютюну та алкогольних напоїв».
Тим часом, незважаючи на те, що сьогодні не виконується уже прийнята заборона Київради, депутати, здається, відчули смак справи. Нині активно обговорюється ще одна ідея — заборонити вночі продавати алкоголь навіть у так званих стаціонарних магазинах. Ініціативу вже анонсував київський міський голова Віталій Кличко. Понад те, проекти відповідних рішень розглядають у комісіях Київради. Щоправда, поки що без особливого ентузіазму...

Тетяна ГРАДОБЛЯНСЬКА.

А як у них?

Сьогодні в Польщі алкоголь без проблем можна купувати вночі в цілодобових торговельних пунктах/нічних магазинах, які мають відповідні ліцензії. Тамтешні жартують: складніше купити хліб, ніж «оковиту». Але невдовзі ця ситуація зміниться. Підготовлено проект змін до законодавства, що передбачає надання органам місцевого самоврядування права встановлювати кількість магазинів з алкогольними виробами в асортименті, а також визначати час їх роботи, повідомляє наш власний кореспондент Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.
А от у Німеччині придбати алкоголь уночі взагалі неможливо. До речі, як і решту харчових продуктів чи ж напоїв. Адже після 20:00 усі торговельні заклади зачиняються. Натомість випити можна у ресторанах, кнайпах і кафе, які мають ліцензію на торгівлю алкогольними напоями. У них також можна купити пляшку «з собою», але її вартість буде у рази вищою від магазинної, передає наш власкор Наталія ПИСАНСЬКА.
У Болгарії алкоголь можна придбати будь-коли. Приміром, у Софії є багато цілодобових магазинів, де продають спиртні напої й цигарки. Останнім часом з’явилося багато корнер-шоп-алкоголь-закладів, які працюють цілодобово і розміщені для зручності на розі двох вулиць. Уночі там алкоголь і цигарки майже на 20 % дорожчі, ніж удень. До речі, розпивати спиртне у Болгарії можна просто на вулиці або в парку. Щоправда, ніхто, крім бомжів і молоді, цього не робить. Цікаво: повна заборона на продаж алкогольних напоїв у Болгарії діє у день виборів, а також напередодні — у день роздумів. Тоді його не продають навіть у ресторанах, повідомляє наш власкор Олександр БІЛИК.
А в Японії алкоголь, здебільшого пиво та саке, вночі можна придбати навіть у спеціальних автоматах. У деяких із них є розпізнавач-зчитувач, якому треба показати спецкартку, котра підтверджує, що людині виповнився 21 рік, передає наш власкор Ніна БАЛИКОВА.

Фотоетюд Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Коментар юриста

Питання обмеження продажу алкоголю завжди було дискусійним. З одного боку, здається, депутати справді піклуються про здоров’я містян, проте з другого — під час прийняття таких рішень завжди відбувається лобіювання тих чи тих бізнес-інтересів. Міська рада не вперше вдається до обмеження продажу алкогольних напоїв у нічний час, а втім, прийняті розпорядження вже були скасовані у судовому порядку.
Тож чи мала Київська міська рада повноваження для прийняття рішення? До 2010 року стаття 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» містила положення про те, що органами місцевого самоврядування можуть визначатись місця, де забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Та 2010 року цю норму було виключено, і в чинній редакції закону міська рада може заборонити або обмежити продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів лише на час проведення масових заходів. З цього випливає, що на сьогодні в місцевої влади немає повноважень встановлювати додаткові обмеження на продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв, крім випадків проведення масових заходів.
Окрім того, відповідно до ст. 15 вищезазначеного закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Нагадаємо, що з 1 липня 2015 року пиво віднесено до алкогольних напоїв. За ці ліцензії, до речі, суб’єкти господарювання сплачують до місцевого бюджету гроші, а після сумнівного, з точки зору законності, обмеження ведення підприємницької діяльності продавці втратять частину своїх доходів, які їм ніхто не поверне.
До того ж, згідно з Основним Законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Повноважень для обмеження права суб’єктів підприємництва на час здійснення господарської діяльності не закріплено за органами місцевого самоврядування жодним нормативно-правовим актом.
Тому незрозуміло все ж таки, якими інтересами керувалися депутати, свідомо приймаючи рішення, що призводить до обмеження підприємницької діяльності та порушує господарське, антимонопольне, конституційне законодавство та яке найближчим часом буде оскаржене в судовому порядку. Єдиним вирішенням питання є внесення змін до закону на загальнодержавному рівні, наприклад, повернення ст.15-3 вищезазначеного закону в редакції до 2010 року.