«Що може бути ціннішим за здоров’я та безпеку дітей?» — подумали чиновники і вирішили: навчальні заклади Києва треба забезпечити цілодобовою охороною приміщень.

Батьки, і так обтяжені численними «добровільними внесками», захвилювались: чи не обернеться ця ініціатива для них грошовими витратами. Та з’ясувалося: «тягар відповідальності» ляже на плечі всіх киян. Адже фінансувати свій задум можновладці вирішили з бюджету. Спочатку візьмуться за найменших. У міській цільовій програмі «Освіта Києва 2016—2018» передбачили понад 19 млн. грн. на підключення усіх дошкільних закладів міста до системи «Тривожна кнопка». І хоч фізично кошти ще не виділено, чиновники уже почали «активний контроль». Днями заступник голови КМДА Ганна Старостенко провела рейд по дитсадках та школах міста, уже обладнаних «тривожною кнопкою». 


«Тривожна кнопка» для столичних шкіл та дитсадків — не новинка. Те, що чиновники тільки запланували, уже давно почали втілювати у життя батьки власним коштом. «Два роки тому нас зібрала вихователька і сказала: «У зв’язку з напруженою ситуацією в країні від нас згори вимагають встановити «тривожні кнопки» у дитсадку». Ми особливо не протестували, як-не-як, ідеться про наших дітей. Відтоді щомісяця на утримання «кнопки» платимо по 2 гривні з дитини», — розповідає мама Олена з Дарницького району столиці.


Та вже цього року утримання «тривожних кнопок» у дитсадках обіцяє взяти на себе місто. У 2016-му задля встановлення та обслуговування таких сигналізацій планують освоїти 7,8 млн. гривень. Коли кошти  дійдуть до конкретних дитсадків — невідомо. Вказаний на словах чиновниками «крайній термін» — до вересня цього року. До того часу, як очікується, гроші будуть розподілені по районах, на тендерах оберуться «надавачі послуг» і з ними укладуть усі необхідні договори.


У Департаменті освіти та науки КМДА порахували: встановлення кожної «кнопки» коштуватиме бюджету 7,1 тисячі гривень. Вартість її обслуговування в середньому становитиме 7—9 тисяч гривень.


Та важливіша за дотримання бюрократичної процедури ефективність роботи самих «тривожних кнопок». Із цим, як довів рейд, проведений Ганною Старостенко, є проблеми.
Організований КМДА навчальний виклик служби охорони, вочевидь, мав стати своєрідною рекламною кампанією ідеї взяття на бюджетне утримання «тривожних кнопок». І місце для його проведення обрали «показове». У Голосіївському районі ще з 2013-го усі загальноосвітні школи і кілька дитсадків обладнані такими кнопками. Фінансові питання на себе одразу взяла райадміністрація.


Та експеримент майже провалився. До першої школи наряд прибув аж за 5 хвилин після виклику. Чиновники і керівництво школи почали певною мірою виправдовувати охоронців, мовляв, школою могли помилитись чи ж заїзд довго шукали. Раніше, мовляв, за 2—3 хвилини приїздили. Та факт лишився фактом: якби виклик не був навчальним, за 5 хвилин у школі могло відбутися все що завгодно!


 — У нас у школі є три «тривожні кнопки». Користуємося ними досить регулярно: двічі чи тричі на місяць. Найчастіше через те, що на територію школи заходять сторонні люди. У нас, приміром, немає паркану довкола навчального закладу, і дуже часто, особливо увечері, невідомі намагаються пройти до закладу. Але ситуації трапляються різні. Якось батько прийшов розбиратися з однокласником своєї доньки. І налаштований був занадто рішуче. Ми, щоб не допустити нічого лихого, викликали патруль. І вже правоохоронці пояснювали татові його права та права дітей, — розповіла директор Спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземних мов №220 Марина Комракова.


Далі — більше. У дитсадку по сусідству зі школою також є «тривожна кнопка». Із блимаючими вогниками, але не робоча! Через 15 хвилин очікування приїзду патруля з’ясувалось, що сигнал тривоги на пульт охорони взагалі не надійшов. Коли б про це дізналися у садочку, якби не показовий рейд, можна тільки здогадуватись.


Ще один цікавий момент: підписуючи угоду на обслуговування «тривожної кнопки», як зізналися самі чиновники, не прописували параметри надання послуг. Приміром, ніде в договорі не зазначено, як швидко має приїздити наряд на виклик!


Після не зовсім вдалого рейду Ганна Старостенко констатувала:


— Місто не сплачуватиме за те, щоб такі кнопки не працювали. Тому якщо ми встановлюватимемо в усіх дитсадках «тривожні кнопки», то маємо бути впевнені, що вони працюватимуть і що виїзд здійснюватиметься оперативно.


Можливо, припустила чиновниця, є сенс залучати до процесу приватні структури. Тим часом наша героїня мама Олена зізнається: новина про те, що з вересня їй не доведеться платити за обслуговування «тривожної кнопки», наче і має її тішити але: «На тлі того, що я сьогодні отримала квитанцію на оплату дитсадка майже на 200 грн. більше, ніж місяць тому, перспектива економити 2 гривні на місяць не надто надихає».