Ескалація ситуації на Донбасі та посилення там сепаратистських настроїв сталися через військове втручання Росії, а також через страх Кремля втратити Україну як сферу свого впливу — така одностайна думка міжнародної групи в складі 20 експертів, котра впродовж семи місяців шукала можливі сценарії урегулювання конфлікту в Україні. Фахівці здійснили дослідження (вони складаються із двох розділів, у яких ідеться про причини конфлікту та шляхи його розв’язання) у рамках проекту «Німеччина та конфлікт в Україні», ініційоване громадським об’єднанням «Атлантична ініціатива». Фінансував роботу Федеральний центр політичної освіти.

 

Радник-посланник посольства України у ФРН Олег Мирус під час обговорення доповідей наголосив, що причини конфлікту слід шукати також і в іншій площині. На його думку, криза у відносинах, що спричинила збройний конфлікт, виникла через слабкість демократичних інститутів в обох країнах. Що, в свою чергу, призвело до приходу у владу таких антидемократичних політиків, як Путін і Янукович. А після зміни режиму в Києві 2014 року непорозуміння між російськими та українськими елітами переросло в конфлікт не лише цінностей, а й світогляду. Та дипломат переконаний, що в пересічних громадян таких проблем немає, а якщо є, то вони надумані.


Олега Мируса підтримав головний редактор журналу «GEO Россия» Володимир Єсипов, котрий запевнив аудиторію, що між росіянами та українцями набагато більше спільного, ніж будь-кому хотілося б думати. Тож знайти точки дотику їм нескладно. На думку Єсипова, слід робити ставку на діалог і живе спілкування — усупереч кризі у відносинах обох країн на політичному рівні. А також частіше «зустрічатися і говорити один з одним, а не один про одного».


Спеціальний уповноважений уряду ФРН із співробітництва з Росією Гернот Ерлер також проаналізував дослідження проекту «Німеччина та конфлікт в Україні». Він, зокрема, зазначив, що, анексувавши Крим, РФ порушила кілька міжнародних документів, не один раз перетнувши «червону лінію» та проігнорувавши протести світової спільноти. Але однією із найбільших проблем Ерлер вважає розрив у сприйнятті реальності між Москвою і Європою та дезінформаційну політику Кремля. Це заважає російським політикам знаходити спільну мову і з українськими, і з європейськими колегами, гальмує роботу «нормандської четвірки» та реалізацію Мінських угод.


Українські учасники дискусії, зокрема історик Дмитро Стратієвський, вважають, що для подолання кризи Україні слід надати допомогу — своєрідний план Маршалла. На що заперечив Гернот Ерлер: мовляв, Європа й без того вже достатньо допомагає Києву, притомившись від його обіцянок реалізувати реформи, які подолають корупцію у країні. «Ми чекаємо від Києва конкретних результатів, бо інакше МВФ не надасть Україні фінансову допомогу, що може стати для її економіки катастрофою», — сказав Ерлер.


Експерти обговорювали й можливості реінтеграції підконтрольних сепаратистам територій. Вони вважають, що цьому також сприятиме здійснення реформ, адже їх результати позитивно позначаться на житті громадян, у тому числі мешканців сходу України, які зроблять свій вибір на користь Києва. Цікаво, що коли йшлося про проблеми Криму, то питання його повернення експертна група не порушувала.


Учасники обговорення досліджень проекту «Німеччина та конфлікт в Україні» наголошували на тому, що обидві сторони конфлікту мають більше спілкуватися, бо краще багато говорити, ніж багато воювати. І намагатися «перезавантажити» відносини, що, на їхню думку, цілком можливо. А ось заради досягнення довгострокового миру в Україні та Європі експерти радять Києву прийняти закон про нейтральний статус і відмовитися від амбіцій стати членом НАТО.


Тим часом уряд ФРН спрямував 900 тисяч євро на фінансування проектів психосоціальної допомоги постраждалим під час конфлікту на сході України. Їх передадуть благодійній організації Мальтійська служба допомоги на проекти цього та наступного років. Сама служба зробить власний вклад у реалізацію ініціативи — 90 тисяч євро.

Берлін.