«Гостинцями» на Галичині здавна називали дороги. Нині з ними проблема. Самі ми якось миримося, а іноземці жахаються, коли гепають машинами по наших ямах. Стан, проблеми та перспективи дорожнього господарства Тернопільщини — тема виїзного засідання Комітету Верховної Ради з питань транспорту, що відбулося минулої суботи в обласному центрі. Участь у ньому взяли депутати від області, представники місцевої влади, керівники профільних організацій і підрозділів.
Зрештою, не набагато кращі дороги і в інших регіонах України, однак керівники області не можуть зрозуміти, за яким принципом розподіляються кошти з держбюджету, коли, наприклад, Івано-Франківщині, де протяжність доріг 2,5 тисячі кілометрів, виділяють 400 мільйонів гривень, а Тернопільщині із вдвічі більшою протяжністю — у кілька разів менше. Вони готові брати участь у співфінансуванні ремонту місцевих доріг, мають низку інших пропозицій, але потрібне сприяння на рівні держави, законодавців зокрема.
— Ми просимо, щоб комітет підтримав ініціативу облдержадміністрації про відрахування 50 відсотків від перевиконання показників митного збору і спрямування цих коштів на ремонт доріг, — сказав «Голосу України» перед початком засідання голова облдержадміністрації Степан Барна. — Уперше за останні п’ять років цей показник перевиконали на 100 мільйонів гривень. Також просимо посприяти включенню Тернопільського аеропорту до Державної програми розвитку малих аеропортів до 2023 року і виділити на це хоча б 50 мільйонів гривень. Але ми не збираємося бути лише спостерігачами: готові брати участь у співфінансуванні ремонту доріг місцевого значення і спрямувати на це 70 мільйонів гривень за рахунок субвенції і вісім мільйонів на ремонт вулиць Тернополя.
Голова парламентського комітету Ярослав Дубневич запевнив, що, окрім виділених попереднім урядом грошей на ремонт доріг, готуються ще дві постанови про розподіл коштів, які будуть залучені під єврооблігації, а також коштів, що звільняться в держбюджеті після рефінансування і реструктуризації боргових зобов’язань перед банками Укравтодору, а це мільярди гривень. Але важливо, підкреслив він, щоб кошти з держбюджету витрачалися на середньопоточний і капітальний ремонти із застосуванням сучасних технологій, а не ямковий, який дає лише тимчасовий ефект. Він та члени комітету були здивовані, що місцевий аеропорт, де так добре збереглася злітна смуга, не працює. Потрібно якнайшвидше пройти процедуру сертифікації, щоб приймати літаки, які не є рейсовими, і стати додатковим аеропортом для компаній, які здійснюють рейси зі Львова та Івано-Франківська. У перспективі — шукати авіакомпанію, яка б базувалася в Тернополі, тоді це сприятиме швидкому розвитку аеропорту. Найголовніше: не роздавати землю й нічого не будувати в його охоронній зоні, бо тоді вже точно йому настане кінець. Щодо залучення бюджетних авіакомпаній (лоукостерів), то тут потрібно підключатися місцевій владі. Компанії ставлять питання про те, щоб влада міста, до якого вони прилітають, повертала хоча б частину коштів за пасажира. У Львові, наприклад, хочуть створити для цього спеціальний фонд, який формувався б із мінімальних податків із готелів та ресторанів. Таким шляхом, наприклад, розвивали свої аеропорти Прага і Краків.
Усе взаємопов’язано: щоб відновити роботу аеропорту, потрібні нормальні дороги. Тим часом 78 відсотків доріг державного значення (через область пролягає два міжнародні транспортні коридори М-12 і М-19) потребують капітального ремонту. Що вже казати про місцеві шляхи, які не ремонтували по 35—40 років. Порівняно з 1990 роком обсяги капітального ремонту скоротилися у 81 раз, поточного — у 29. За останніх десять років рівень фінансування дорожніх робіт становить 10—14 відсотків від потреби. Заборгованість Укравтодору перед Службою автомобільних доріг області за виконані у 2012—2013 роках роботи з ремонту та утримання автомобільних шляхів сягає 74,7 мільйона гривень, дорожники у свою чергу боргують підрядним організаціям. Заледве погасили борги із заробітної плати перед своїми працівниками, що було точкою напруження кілька останніх років.
Найголовніші напрями роботи нині: привести у нормальний експлуатаційний стан дільниці доріг Тернопіль—Львів, Стрий—Тернопіль—Кіровоград—Знам’янка, що проходять територією області, відремонтувати автодорогу Тернопіль—Кременець, прокласти обходи міст Теребовлі і Бережан: великовантажні автомобілі руйнують їхні історичні пам’ятки, завдають шкоди екології.
Звичайно, за один рік виконати те, що не робилося десятиліттями, неможливо. Але якщо йти такими темпами, як сьогодні (цього року виділено 6,8 відсотка коштів від потреби для доведення доріг до нормального стану), то скільки ще десятиліть потрібно, щоб розв’язати цю болючу проблему? Відомо: як театр починається з вішалки, так держава — з доріг. Годі чекати в нинішній ситуації інвестиційного буму чи напливу туристів (а на Тернопільщині є що подивитися: духовні святині, третина замків і фортець України, підземні печери тощо), якщо не відремонтувати дороги.
Дещо менше, але є «вузькі» місця і в залізничному сполученні. За останні п’ять років скасовано низку потягів, що прямували через область. Заступник міністра інфраструктури Микола Снітко вважає, що потреби жителів області у квитках на пасажирські поїзди наразі задовольняються. Якщо вони зростатимуть, то залізниця завжди готова піти назустріч: дати додаткові поїзди чи причепити ще кілька вагонів. Складніша ситуація з приміськими потягами. Рухомий склад зношений майже на 90 відсотків, а грошей на його відновлення бракує.
Компенсаційний механізм за перевезення пільговиків не працює. Частину коштів має компенсувати місцева влада, але за перший квартал облдержадміністрація зі 170 тисяч гривень не виділила на ці потреби жодної копійки, а торік компенсувала лише 23 відсотки. Скасування пільг не буде, запевнив він, але слід переходити до їхньої монетаризації, а саме: надання адресної допомоги тим, хто її справді потребує. З цим погоджуються і члени профільного комітету.
Пропозиції від області стосуються налагодження локального сполучення Тернополя з Чернівцями та Шепетівкою, зі Львова до Кам’янця-Подільського (через Тернопіль), відновлення курсування поїздів зі Львова до Чорткова і Заліщиків, яке було ще за Польщі. А для цього треба впроваджувати комбіновану тягу: електричну і дизельну, продовжити на літній період курсування одеських потягів, до Херсона та Миколаєва. Звичайно, не все можливо вирішити одразу, але якщо чітко окреслити мету, то вона стане досяжною. Члени Комітету Верховної ради з питань транспорту радили своїм колегам — депутатам від області — тісніше співпрацювати з Комітетом із питань бюджету (на жаль, у ньому немає представників Тернопільщини), чітко і системно готувати запити. Пропозиція від народного депутата Олега Барни: запровадити чітку формулу розподілу коштів відповідно до протяжності доріг, розбивати їх по місяцях, а не так, як тепер, коли дві третини фінансування припадає на четвертий квартал, а також єдині розцінки вартості ремонтних робіт.
Слушні пропозиції надійшли від членів комітету Ігоря Побера, Ігоря Васюника та інших. Є надія, що дорожні справи на Тернопільщині зрушать із мертвої точки. Хоча не можна не погодитися з головою комітету Ярославом Дубневичем: «Ми не повинні зациклюватися на одному регіоні. Слід закласти базу фінансування для ремонту доріг усієї України».
Тернопільська область.
ФАКТ
Справжнім лихом для залізничників стали крадіжки: крадуть усе — аж до рейок. З початку року Львівська залізниця зазнала збитків на 1,3 мільйона гривень, тому її керівники просять законодавчо заборонити пункктам приймання промислового металобрухту від фізичних осіб і відновити транспортну міліцію, адже саме після її ліквідації настав справжній шквал крадіжок.
Учасники засідання спілкуються зі ЗМІ.
Фото автора.