Судове засідання про визнання Меджлісу екстремістською організацією та заборону його діяльності, яке мало відбутися в п’ятницю, 15 квітня, «Верховний суд Криму» знову переніс, тепер уже на 25 квітня. Нібито, до справи були залучені нові матеріали.
Суд вкотре знову відмовився викликати у справі колишніх членів Меджлісу, які пішли на співробітництво і знайшли собі місця в структурах кримської влади.
Меджліс кримськотатарського народу не дає спокою російській владі в окупованому Криму. З перших днів анексії членів Меджлісу намагалися підкупити, обіцяли всілякі блага. На переговори приїжджали духовний лідер мусульман Татарстану — муфтій Каміль Саміггулін, а також президент Татарстану Рустам Мінніханов.

З історії

Що таке Меджліс? Це виконавчий орган Курултаю — вищого національного з’їзду кримських татар. Перший Курултай було скликано ще 1917 року, його першим головою було обрано Номана Челебіджіхана — кримського муфтія, пізніше його розстріляли 1918 року в Севастополі матроси-анархісти.
Другий Курултай відбувся через більш як сімдесят років, 1991 року, коли почався процес повернення кримських татар із місць депортації до Криму. На ньому було проголошено намір домагатися національної державності на Кримському півострові.
Кримські татари, які із захопленням Росією Криму наприкінці 18-го століття, втратили свою державність у вигляді Кримського ханства, уже в сучасній історії намагалися всіляко цю державність відновити у вигляді національної, але не територіальної автономії. Справа в тому, що кримська партноменклатура, передчуваючи швидкий розпад СРСР, у січні 1991 року провела референдум про відтворення «Кримської автономної радянської соціалістичної республіки як суб’єкта Союзного договору». Та автономія створювалася лише як територіальна, без врахування думок національних груп, що проживають на півострові.
До речі, міна, що її було закладено 1991 року, ще за СРСР, вибухнула в 2014 році з анексією Криму. Річ у тім, що всі рішення по «російському статусу», у тому числі й референдуму, ухвалювала Верховна Рада Автономної Республіки Крим, на той момент абсолютно легітимний орган влади, ґрунтуючись на положеннях Конституції Криму, затвердженої відповідним законом України.
Навряд чи відбулися б події весни дворічної давності, якби на півострові було створено національну автономію.

«Кріслами» і заборонами

У нових реаліях Меджліс спробував співпрацювати із владою, але лише для того, щоб захистити права свого народу. У кримську Раду Міністрів були делеговані представники від цього органу. Та після недружніх акцій стосовно кримських татар делегати були відкликані. Щоправда, варто зазначити, що не всі із представлених у кримській владі членів Меджлісу відмовилися від своїх крісел. Приміром, Заур Смірнов став головою Державного комітету у справах міжнаціональних відносин і депортованих громадян, а заступник голови Меджлісу Ремзі Іллясов — віце-спікером кримського парламенту.
ФСБ, прокуратура й інші силові структури взялися вибивати економічну основу під Меджлісом. Були заарештовані рахунки, майно та будинок фонду «Крим», який фінансував діяльність Меджлісу кримських татар.
Потім було зроблено все, для того, щоб унеможливити появу на півострові лідерів кримських татар — Рефата Чубарова й Мустафи Джемілєва. «Прокурор» Криму, досить відома Наталя Поклонська, особисто їздила на кордон з Херсонською областю, який місцева «влада» називає не інакше як «кордон між Україною й Росією», щоб вручити припис на заборону на в’їзд до Російської Федерації строком на п’ять років і Мустафі Джемілєву, і Рефату Чубарову.
Про тиск на Меджліс свідчить і судовий процес у так званій справі 26 лютого, в якому проходить заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Він і ще два активісти вже більше року перебувають у слідчому ізоляторі Сімферополя. У справі обвинувачуються ще три людини, які перебувають на підписці про невиїзд. «Голос України» вже повідомляв, що 26 лютого 2014 року, за добу до захоплення адміністративних будинків у Криму російським спецназом, прихильники української державності та проросійські сили провели в Сімферополі біля стін кримського парламенту мітинги, які спричинили сутички і масові безлади, у результаті яких загинули дві людини, ще майже сімдесят дістали травми. Кримська прокуратура вважає, що винні в цьому були представники Меджлісу, й вимагає найсуворішого покарання.

Розплата за блокаду

Судів, арештів і заборон здалося мало. Тому та само Поклонська, що стала героїнею японських мультфільмів, вирішила влаштувати не жартівливу, а реальну розправу над Меджлісом, як структурою, у цілому. Спочатку «прокурор» заявила, що необхідно визнати Меджліс екстремістською організацією, і подала до суду. Проте судові засідання затягували розв’язку, уготовану національному руху кримських татар, яку прокуратура Криму вирішила прискорити.
Поклонська призупинила діяльність Меджлісу нібито з «метою недопущення порушення федерального законодавства» і до винесення ухвали судом.
До подібних кроків, за словами Поклонської, підштовхує діяльність активістів Меджлісу на материковій частині України. Передусім йдеться про продовольчу та енергоблокади. Першу ініціювали представники Меджлісу й низки патріотичних сил торік у вересні, а через два місяці були висаджені у повітря опори ліній електропередач у Херсонській області, які забезпечували подачу електроенергії на Кримський півострів. Крім того, лідери Меджлісу не раз заявляли про формування національних батальйонів кримських татар на адмінкордоні із Кримом. Це батальйони «Крим», «Аскер» й імені першого голови меджлісу Номана Челебіджіхана, розстріляного анархістами в Севастополі 1918 року.
Призупинення діяльності Меджлісу викликало негативну оцінку та реакцію як у керівництва України, так і в Туреччині, ЄС і США.
Зокрема, секретар посольства США в РФ Вільям Стівенс заявив, що в посольстві «глибоко схвильовані» повідомленнями про припинення діяльності Меджлісу кримських татар. Закриття цієї ради позбавить кримських татар незначної можливості представництва, яка в них залишилася в умовах російської окупації Криму. Зі схожими заявами виступили представники Євросоюзу й Туреччини.
Водночас сама «пані прокурор» заявляє, що відступати не має наміру. У коментарі російським інформагентствам вона зазначила, що зовнішній тиск не вплине на її позицію.
Що ж може зробити держава Україна в нинішній ситуації? На думку члена Меджлісу Різи Шевкієва, Україна повинна надати кримським татарам національну автономію. «Тоді територія Криму одержить новий статус — автономії корінного народу. Цей статус дасть змогу міжнародній громадськості виступати з новими доказами про захист державного утворення корінного народу», — відзначив представник Меджлісу в коментарі для засобів масової інформації. І в цих словах є логіка, оскільки Україна обстоюватимете визволення Криму як землі корінного народу — кримських татар — від окупантів і агресорів.

Сімферополь.

Фото автора.