На Соборному майдані Полтави встановили пам'ятник Івану Мазепі. Його офіційне відкриття за участю Президента запланували на 5 травня. Це, поза сумнівом, стане історичною подією. А поки що бронзовий гетьман "одягнений" у покривало (на знімку).
Нагадаємо, що 14 жовтня минулого року, на Покрову, мешканцям обласного центру вже презентували скульптуру видатного державника (див. інше фото нижче). Загалом до "сходження" на постамент ця бронзова фігура висотою 3,2 метра, виготовлена столичним скульптором Миколою БІЛИКОМ (автором постаменту став полтавський архітектор Віктор ШЕВЧЕНКО) простояла на подвір'ї київського комбінату "Художник" і території одного з підприємств під Полтавою майже сім років...
Виготовлений на народні пожертви за ініціативою обласної "Просвіти" пам'ятник мав постати ще влітку 2009-го, до 300-річчя трагічної для України Полтавської битви. Як відомо, гетьман та його союзник, шведський король Карл ХІІ у баталії з російським царем Петром І зазнали поразки. Відтоді українське місто стало "городом слави русского оружія". Ганебною "відрижкою" цього статусу стала запекла семирічна боротьба проти встановлення пам'ятника Івану Мазепі, котрий фактично першим серед наших державників організовано виступив проти, за його словами, "песької" відданості Москві. "Боролася" з померлим Сином України полтавська міська влада на чолі з Андрієм Матковським та Олександром Мамаєм.
Останній залишається міським головою й нині. Тож навіть після того, як місяць тому робітники почали споруджувати фундамент для постаменту, він не втримався від сумнівних "компліментів" на адресу ініціаторів. Мовляв, "ті люди, які проводять там роботи, не мають на це жодних дозвільних документів" і займаються "махновщиною". У відповідь на це один із представників ініціативної групи Іван МИНАК оприлюднив низку офіційних дозвільних вердиктів, у тому числі й за підписом самого пана Мамая...
Насправді такі словесні "маневри" провідник обласного центру здійснює лише для того, щоб відмежуватися від Івана Мазепи в очах свого головного електорату -- пенсіонерів. Останніх він безсоромно "купував" на двох виборах поспіль гречкою та цукром, а тепер намагається "підкупити" своєю незгодою зі встановленням пам'ятника та перейменуванням вулиць. Адже значна частина цих людей похилого віку, звісно, ще й досі забамбулена імперськими міфами про "зрадництво" українського гетьмана російському цареві.
Та подібні до Матковського й Мамая міські голови приходять і йдуть у небуття, а Іван Мазепа залишається назавжди. Адже у Полтавській битві переміг таки наш гетьман. Головним свідченням його вікторії стала Українська держава. Справжні її сини сьогодні продовжують воювати з російськими загарбниками за те, щоб ніколи більше жоден зайда не вказував нам, які пам'ятники ставити в українських містах і селах та чиїми іменами називати там вулиці.
Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора.
Полтава.
