Рання весна у горах приносить перший урожай: це гриби, які ростуть на деревах. Переважно -- на буках і яворах. А називають їх у закарпатській глибинці по-чудернацьки -- пістряки. Дехто з фанатів вважає спорові рослини з приємним запахом борошна (діаметр яких інколи сягає і за півметра) за смаком не гіршими, ніж самі боровики. З'являються вони як на стоячих, так і повалених вітрами деревах. Буває, що їх рій аж у верхів'ї бука-велетня, який росте -- попробуй дістатися, коли знизу нема жодного сука. За такого випадку доводиться лиш слинку ковтати.
А подають грибну страву, як правило, у смаженому вигляді, додаючи шкварки з цибулею й сметану. Інколи пістряки попередньо ще промочують у молоці, щоб були м'якішими або навіть перемелюють, засипаючи відтак запашну грибну суміш у борщ, суп. Харч неперевершено поживний!
Зазвичай сезон на пістряки на Міжгірщині розпочинається на старті травня, коли листя на деревах розвивається. І триває два-три тижні, гриби швидко старіють. А цей рік став винятком. Уже у другій декаді квітня розпочалися лісові вояжі за першими, як ще їх іменують -- "дерев'яними" грибами. А ще на руку грибникам виявилися рясні весняні дощі, які особливо сприяють появі пістряків.
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.
Фото автора.
Міжгір'я Закарпатської області.
