Понад два десятки років український народ, у тому числі й баришівчани, плекають надію на кращу долю. Зрештою, таку можливість нам дає Конституція України, згідно з якою, як відомо, єдиним джерелом влади в країні є народ та принцип розумності, який лежить в основі життя і дарований нам Богом.
Принцип розумності полягає в тому, що люди, які погоджуються діяти у відповідності з ним, приймають такий спосіб обговорення, ухвалення рішень та діяльності, який відповідає тверезому розумінню речей, практично корисний, змістовний, обґрунтований (аргументований, переконливий), потрібний, доцільний, веде до позитивних наслідків і не дає можливості для розбіжностей на різних рівнях державної влади і самоврядування.
Цим і скористалися депутати Лук’янівської сільської ради Баришівського району, які за ініціативи місцевих активістів затвердили на своїй сесії Статут територіальної громади села — малу конституцію, яка містить нові умови життя лук’янівчан.
Як розповідає голова Баришівської громадської організації «Рада громад» Ніна Плис, мешканці села разом із депутатами та керівництвом сільради дали можливість усім жителям села Лук’янівка мати змогу безпосередньо впливати на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування. Слід зазначити, що створення спроможної територіальної громади базується не на голих ідеях, а на принципах, передбачених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Європейською хартією місцевого самоврядування та іншими нормативно-правовими актами держави. Ці документи дають можливість людям брати активну участь у формуванні довгострокового плану розвитку рідного села, створювати умови для залучення як вітчизняних так і іноземних інвестицій, з’явлення нових робочих місць, розвитку місцевого підприємництва тощо. Відтепер місцеві жителі через своїх представників, які делегуються на конференцію, зможуть контролювати роботу органів влади, одержувати повну і достовірну інформацію про їх діяльність, вносити розумні пропозиції щодо розвитку населеного пункту та брати активну участь в їх впровадженні через раду територіальної громади — виконавчий орган конференції представників села, який діє між конференціями, що скликаються раз на рік. Водночас сільська рада залишається представницьким органом територіальної громади села та здійснює свої функції і повноваження від її імені та в її інтересах на підставі закону.
Селищний голова залишається головною посадовою особою територіальної громади, як це приписує закон, і здійснює свої повноваження на постійній основі. За своєю посадою він є членом ради територіальної громади та за бажанням входить до складу її правління з правом голосу. Важливо й те, що голови постійних комісій селищної ради також можуть бути членами ради територіальної громади. Отже, створюються умови для забезпечення постійного прямого і зворотного зв’язку між жителями та органами місцевого самоврядування.
Так сталося, що більшість людей раніше навіть не здогадувалися, якими правами і можливостями вони володіють, бо звикли до того, що хтось розв’язує ту чи іншу їхню проблему, розробляє правила і змушує їх виконувати. Мало хто знав і в селі Лук’янівка про свої багатства, і про те, які існують перспективи для покращення життя. Але тепер знають, що територіальній громаді села — його жителям — належить право комунальної власності на рухоме й нерухоме майно, доходи місцевого бюджету, комунальні підприємства, установи та організації, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури та освіти, спорту, охорони здоров’я, соціального обслуговування, а найголовніше — земля, природні ресурси тощо.
Усе це тільки перші паростки того, як самі люди разом із місцевою владою не тільки розв’язуватимуть нагальні проблеми, а й закладатимуть надійні підвалини стратегічного розвитку своєї території, створюватимуть достойні умови свого життя та життя своїх родин, будуватимуть щасливе майбутнє для себе та своїх дітей.
Нині в Баришівському районі рух за розвиток та структуризацію територіальних громад набирає обертів. Тут знайшлися ініціативні жителі, які вирішили сколихнути місцеву громаду на прогресивні зміни в своєму житті. За ініціативи громадської організації «Рада громад», активістів селища депутати Баришівської селищної ради затвердили статут територіальної громади смт Баришівка, сіл Пасічна та Швачиха. Але цей важливий документ, розроблений одним із депутатів селищної ради, потребує істотного доопрацювання, оскільки майже всі ключові його положення не мають продовження для практичної реалізації баришівчанами.
Затверджений статут, на жаль, не містить прописаних процедур та механізмів підготовки, проведення загальних зборів (конференцій представників) жителів селища, розгляду місцевих ініціатив, проведення громадських слухань. Депутати також не згодні з тим, щоб територіальна громада мала право дієвого контролю за органами місцевого самоврядування та державної влади, щоб було створено виконавчий орган конференції представників — раду територіальної громади, що діє в період між їх скликаннями. А головне те, що в статуті відсутні положення, які б забезпечували прямий і зворотний зв’язок між жителями Баришівки, органами місцевого самоврядування та державної влади, ефективні механізми стратегічного розвитку селища і залучення інвестицій, процедуру розробки і впровадження програми виховання підростаючого покоління, прийняття кодексу моралі та етики.
Тож за ініціативи активістів в смт Баришівка з’явився статут, хоча він і потребує доопрацювання. Рішенням сесії селищної ради постійній комісії, яка готувала проект рішення, доручено підготувати додатки до статуту, які зроблять його з декларації про наміри дієвим документом на користь жителів смт Баришівка, сіл Пасічна та Швачиха. З метою забезпечення прийняття відповідних змін та доповнень до статуту Баришівська громадська організація «Рада громад» звернулася до всіх небайдужих із проханням узяти участь у підготовці загальних зборів територіальної громади, на яких буде затверджено доопрацьований статут, спрямований на створення нових умов життя та плідної співпраці з органами місцевого самоврядування.
Ці нові умови передбачають можливість залучення як вітчизняних, так і іноземних інвестицій, створення нових робочих місць, відкриття нових підприємств, розширення і реконструкції наявних, залучення до співпраці всіх досвідчених людей, повноцінну підготовку молоді до дорослого життя, визначення моральних засад територіальної громади. Усе це дасть змогу людям мати можливість працювати за місцем проживання, а не прокидатися о четвертій годині ранку і бігти на електричку для поїздки на роботу в Київ чи ще куди.
Отже, самі жителі через своїх представників, які будуть делеговані на конференцію, зможуть безпосередньо брати участь у здійсненні місцевого самоврядування у формі прямого волевиявлення.
Аналіз проблем, які виникають під час розвитку та структурування територіальних громад, свідчить про те, що місцеві органи влади всілякими способами прагнуть уникнути контролю населення за їх діяльністю, не сприяють широкомасштабному залученню людей до управління задля більш ефективного розвитку економіки регіонів, покращення життя в суспільстві. Доказом цього є події в селі Морозівка, де депутати сільської ради відхилили ініціативу жителів про затвердження статуту територіальної громади без обґрунтування причин.
Можна було б якось зрозуміти народних обранців, якби в селі було вирішено не те щоб усі наявні проблеми, а хоча б деякі. А їх тут, як з’ясувалося, повний візок. Головне — в людей немає роботи. Минуло декілька років відтоді, як перестала функціонувати колись знаменита Морозівська птахофабрика. Вона забезпечувала стабільною роботою і достойною заробітною платою не тільки жителів села. Сюди електричками на роботу їздили навіть жителі Києва. У кращі часи своєї діяльності це підприємство було бюджетонаповнюючим, мало свій житловий фонд та комунальні мережі, дитячий садочок тощо. Сьогодні в селі потребують ремонту дороги, будинки, необхідно облаштувати наявні й збудувати нові дитячі майданчики, спортивні споруди, завершити зведення сільського клубу. Є проблеми із забезпеченням населення питною водою. Місцеві жителі роками оббивають пороги влади, щоб отримати хоч якісь земельні ділянки. Свого часу людям тут не видали земельні паї, і ніхто із мешканців не знає, куди поділася земля.
Здавалося б, кому, як не територіальній громаді разом із місцевою владою, депутатами, розв’язувати нагальні проблеми? У ситуації, що склалася в Морозівці, територіальна громада в змозі навести порядок, забезпечити стабільний та довгостроковий розвиток свого рідного села. Активісти Морозівки не погодилися з депутатами, які виступили проти розвитку села. Вони на своєму зібранні зійшлися на необхідності скликання загальних зборів жителів у формі конференції представників, на якій буде прийнято статут територіальної громади і створено виконавчий орган конференції представників — ради територіальної громади, а рішення та протокол конференції буде направлено до сільської ради для затвердження. На збори буде запрошено депутатів та голову сільської ради Морозівки.
Отже, є надія на те, що ініціатива буде підтримана місцевими жителями, і люди самі розберуться, як їм господарювати надалі. Важливо, щоб селяни разом із місцевою владою, народними обранцями не тільки спільно вирішували нагальні потреби, а й закладали надійні підвалини стратегічного розвитку своєї території, створювали достойні умови для свого життя, життя своїх родин.
Віктор БОНДАРЕНКО, журналіст.
